Любі мої хейтери, що на диво, основна категорія – чоловіки.
За волею, ваші потуги образити мають вигляд жалюгідності й нікчемності. Бо різниця між мною і вами — це кордони й дивани, де ви сховали та вмістили свою дупу. Різниця в тому, що ви з чужої країни й відсидженого місця відкриваєте пащеку.
Хлопаки, вихопіть – я тут, і навіть не збираюся відновлювати свій закордонний паспорт, дія якого закінчилася кілька років тому.
Я маю родичів за кордоном, та тут мої найрідніші. Сьогодні завдячуючи ЗСУ, я маю можливість казати людям: «ситуація на Черкащині контрольована». Та, в разі чого я знаю, де буду Завтра. Бо в моїй Україні повномасштабна війна, а я складала Присягу!
Знайте, що в той час, коли ви хейтите з тапчана, в наших містах лунають вибухи й кожен із нас чекає на відбій повітряної тривоги.
Ви уявити не можете скільки людей, і я в тому числі без понтів дякують Богу та військовим, поліцейським і медикам за те, що ЖИВІ. Ви до купи не виміряєте скільки допомоги йде від волонтерів і небайдужих громадян. Ми тут плачемо і сміємось разом!
А що від вас, ”чулочкові” чолов’яги? Відрига в коментарі, пости та ”лічку”…Бридко…
Пам’ятайте, Бог дає сили на один день! Та якщо він вам, тапчанові ”мальчікі”, дасть сили на довше, а також повернутися в Україну, раджу завчасно продумати монолог, як ви з візою в українському паспорті від 24.02.2022 — ”захищали”…
Накипіло. У будь-якому випадку краще висловитися, аніж сподіватися, що людина зміниться…