В ефірі програми "Контакт", що на телеканалі "ВІККА", відомий історик, член Топонімічної комісії Михайло Сиволап розповів походження назви Гостромогильна. Нагадаємо, саме таку назву хочуть повернути вулиці, що нині має назву Волкова.
"Комісія відстоює цю назву, тому що вона старовинна. Якщо ви вважаєте, що це – негативна назва… У центрі Кракова – історичній частині європейського міста – не одну сотню років існує вулиця Кроводерська. На ній жили місцеві кати. Зараз там живуть люди, вони не виступають за перейменування, а гордяться, що в них така глибока історія. Там якось неприйнято перейменовувати. Отаку спадщину ми отримали від предків…" – зазначив Сиволап.
Він розповів, що Гостромогильну перейменували з 1957 року. За два роки до його народження.
"Від старших людей,коли я ріс, чув про неї не як про Волкова, а саме як про Гостромогильну. Я цікавився, чому так. Там на перехресті цієї вулиць із Вербовецького існував великий скіфський царський курган", – сказав історик, продемонструвавши фото кургану, датоване 26 травня 1932 року.
"У той час вже останець його донищували. Почали нищити ще перед Першою світовою війною. Гострими могилами в Україні називають виключно скіфські кургани. Скіфські кургани маючи вік 2,5 тисяч років. Вони більш круті, ніж більш ранні епохи. Курган був великого розміру, це свідчить, що це обов'язково мав бути представник аристократії вищого ешелону суспільства", – зазначив Сиволап.
Також він розповів, що чотири роки тому йому довелося розкопувати після грабіжників подібний курган.
"Там лежав цар пограбований із трьома тайниками. У двох із них збереглися золоті вироби, які зараз в обласному музеї. Що тут (у черкаській Гострій могилі – vikka.ua) могло бути – один бог знає. Ми з колегами намагалися "посадити" і згідно з цим фото, і згідно з переказами старожилів на карту його. Воно нібито виходить на не забудованій частині. Є шанс, знявши дерн, знайти сліди. Навіть якщо там пограбоване поховання, для археологію буде достатньо слідів, щоб з'ясувати, що там було", – переконаний історик.
Він додав, що вже давно хотів би ініціювати такі розкопки, однак фінансової можливості на це немає.
"А з часом можна було б його і відновити. Це не тільки пам'ятка археології, а й архітектури. Раніше наші степи не були такими плоскими. У 19 столітті було до півмільйона курганів в Україні. Якщо подивитися на малюнки Шевченка того часу, то степ – не рівний, а весь у цих горбах, – переповів Сиволап. – 100 років тому в Чернігові було розкопано подібний курган, тільки 10 століття. Під назвою "Чорна Могала". Там, за переказами, було поховано князя Чорного. Його відновили, туди водять туристів.
Сиволап впевнений: черкащани неправильно розуміють слово могила.
"Нам треба зрозуміти, що могилами в Україні називали не поховальні ями, а пагорб. Це давнє запозичення, яке зробили слов'яни ще у скіфський час. Корінь тут іранський. Корінь мог – давньоіранською – маг, священослужитель. Могила – священна споруда. Це ж наш далекий предок там похований… Покажіть мені в Черкасах, що можна датувати вулицю таким віком. Якщо краков'яки не перейменовують свою Кроводерську вулицю, туристів туди водять, які лише заради назви туди ходять, то чому ми не хочемо? Це єдина оригінальна назва з тих, які ми можемо відтворити. Решта – теж нормальні старовинні назви, але рядові", – вважає Сиволап.
Насамкінець Михайло Сиволап додав, що шкодує, що жителі виступають проти нової назви.
"Я б залюбки жив на Гостромогильній", – додав він.
