Цього року непримітний, проте великий, дворик на вулиці Обухова, 30 у Золотоноші заграв усіма барвами веселки. На сірих бетонних плитах, якими обгороджена територія, з’явилися персонажі відомих мультфільмів: "Простоквашино", "Смішарики", "Маша і ведмідь" та "Бембі". Далі – водна тематика: чепурна качечка в очереті й корабель з напнутими вітрилами. На спортивному майданчику майстер пензля вдало зобразив воротаря, який на льоту ловить м’яч, баскетболістів та сам м’яч, сильним ударом невідомого спортсмена "вбитий" у стіну. Усі малюнки настільки реалістичні й актуальні, що на оновленому майданчику люблять бавитися не тільки мешканці п’ятиповерхівок, а й малеча із сусідніх садиб, пише "Златокрай".
Усі сюжети – робота пензля місцевого майстра Сергія Лободи. Чоловік вставав удосвіта, щоби нанести малюнок, доки сонце не піднялося високо. Однак така робота не завдала йому клопоту: малювання – це стан його душі.
Талановитий золотонісець закінчив міську школу №3. Два роки відслужив в армії й усе життя до пенсії працював у міськрайонному відділі піліції. Займатися мистецтвом почав ще у школі.
"Я малював, скільки себе пам’ятаю. На уроках вчителі постійно забирали в мене зошити, – сміється, згадуючи минуле, народний художник. – Любив зображати бої: рицарів, пушки, танки – все горить, йде війна".
Під час проходження строкової служби в Смілі Сергій був затребуваним талановитим військовим. Дембельські альбоми – шедевральні, обтягнуті оксамитом, з креативною чеканкою – стали для молодого вояки головною позаурочною роботою. Кожну сторінку оздоблював кольоровим фоном і покривав лаком, на кальці зображав кольорові гумористичні випадки з життя в армії. Над одним фрагментом майстер старався мінімум півроку.
Чоловік розповідає, що мріяв вступити до ВНЗ, щоб вивчитися на професійного художника, однак 90-ті роки змусили швидко шукати роботу, яка б давала реальні гроші. Після армії сидіти у батьків на шиї було соромно. У міліції в основному замальовував слід злочинця чи протектор машини. Кілька разів доводилося "накидати" фотопортрети злочинців.
"Нещодавно у нас створили ОСББ. Якось зібралися всі жителі на суботник і почали вирішувати, хто чим буде займатися. Спочатку постановили, що на бетонних плитах, які обгороджують дитячий майданчик, діти кольоровою крейдою намалюють свої сюжети. Та потім дійшли висновку, що після першого дощу від них нічого не лишиться, – розповідає Сергій Олександрович. – Я запропонував свої послуги. Кажу: якщо дасте фарбу, то я спробую щось намалювати. Деякі ідеї до сюжетів підказувала маленька донька, консультувала дворова малеча, а героїв з "Простоквашино" змалював з власної чашки".
Вдома у художника всі стіни обвішані малюнками. Тут і чарівно-казкова природа, різні звірі й, звичайно, близька героєві морська тематика. Коли не має можливості малювати фарбами, талановитий чоловік використовує простий олівець.
"Нещодавно лежав у лікарні. Часу вільного багато, тож я й малював квіти, природу – різне. Малюнків десять було, лишилася тільки лисичка, решту медсестри позабирали, – згадує митець. – Хтось отримує задоволення від споживання алкоголю, хтось – від риболовлі, а я й рибу люблю половити, і найбільше – малювати. Якби десь ще майстерню собі зробити, бо вдома в квартирі дуже незручно, дружина сердиться, що я своїм приладдям півквартири займаю, ще й запах у фарб специфічний".
У під’їзді живописця на відкосах вікон червоніє калина, а на стіні серед гілок причаївся чорний кіт. Кожну вільну хвилину Сергій Лобода вносить креативність у все буденне, розфарбовує веселкою та додає кольорів до свого двору. Головне, щоб була фарба, а місце й час знайдеться!
Як повідомляв сайт vikka.ua, відомий музикант залишив столицю й будує нове життя на Черкащині.
