Один будинок – різні тарифи. Черкаський багатоквартирний будинок по вулиці Сумгаїтській, 19/1 поділений навпіл між ОСББ та Соснівським СУБ. Через це тарифи у мешканців двох частин будівлі кардинально відрізняються. Що заважає сусідам економити та чому позитивний досвід ОСББ не надихає людей до змін? Кореспонденту vikka.ua вдалося знайти відповіді на ці питання.
Черкаська багатоповерхівка має цілком благополучний вигляд. Будова відносно нова, охайна, з нестарими комунікаціями, просторою прибудинковою територією, обнесеною парканом, великим парковочним майданчиком. В той же час більш-менш пильний погляд виявляє всю нестандартність будинку: зовнішнє утеплення мають лише два з чотирьох під’їздів. Там нові двері, енергозберігаючі склопакети в під’їздах. Ця половина будинку – ОСББ.
Подача тепла в квартири мешканців під’їздів будинку, що входять до ОСББ, контролюється індивідуальними тепловими пунктами (ІТП). Такі ж пункти стоять і в решті під’їздів будинку. Але витрати тепла в лівій та правій частинах будинку значно відрізняються.
За словами голови правління ОСББ "БПК-4" Володимира Барабаша, без утеплення будинку в ІТП немає сенсу, бо запорукою економії є енергозберігаючі заходи. "У квартирах та під’їздах, що відносяться до ОСББ, стоять подвійні, потрійні склопакети, будівля утеплена ззовні, у під’їзді встановлені подвійні двері, які постійно закриті. У підвалі будинку утеплені труби", – розповідає голова правління.
"Щоб утеплити будинок, спочатку ми складалися десь по 3 тисячі гривень з квартири в накопичувальний фонд. Хтось давав одразу всю суму, хтось частинами. Задоволені, що створили ОСББ. За опалення платимо по 6 гривень за квадратний метр. Для порівняння: моя донька за теплопостачання в неутепленому будинку віддає по 16 гривень", – розповідає мешканка будинку Ольга.
Жінка живе на шостому поверсі і каже, що завдяки регулятору температури в квартирі завжди тепло, але ніколи не буває занадто душно. Комунальні ж послуги обходяться сім’ї десь в 600 гривень.
Її сусідка з десятого поверху, котру теж звати Ольга, розповідає, що під час опалювального сезону ОСББ користується гарячою водою, що купує у міста, а в інший час переходить на бойлер.
При цьому в квартирах обов’язково встановлені лічильники на газ та воду.
Жінка показала, скільки її сім'я платить за двокімнатну квартиру
Ольга пояснює, що всі питання та пропозиції щодо утримання будинку – ініціатива самих мешканців. Збори членів ОСББ відбуваються регулярно.
У жінки є власна думка, чому сусідів по будинку не надихнув приклад ОСББ. "У нашому під’їзді більшість мешканців купувала квартири і облаштовувала все під себе. Там же живуть ті, хто це житло отримав із самого початку. Більшість з них – пільговики, мають субсидії", – пояснює Ольга.
Деякі мешканці під’їздів, що відносяться до Соснівського СУБу, теж не проти створити ОСББ, але переконані, що їхні сусіди в таких змінах не зацікавлені.
"У нас 3-кімнатна квартира на першому поверсі. Згідно з квитанціями на оплату комунальних послуг, маємо платити близько тисячі гривень. Це при тому, що я маю пільги. У мешканців сусідніх під’їздів – ОСББ. Там і тепліше і платять вони менше. Я і сам би залюбки об’єднався з сусідами, але в нашому під’їзді замало прихильників такої ідеї", – каже Олександр.
Хочеш жити в охайному під'їзді – зроби його таким сам: Олександр розповідає, як разом із сусідом фарбували фасад
Його підтримує сусід Віктор, який виступає за створення ОСББ. Та, на його думку, це навряд чи можливо через старожилів-пенсіонерів, які мають пільги.
"Той, хто купив тут квартиру, хоче змін та самоорганізації, а тих, хто отримав квартиру від держави, все й так влаштовує. Мабуть, єдине, що змусило б їх змінити думку – скасування пільг", – каже чоловік та підкреслює, що і сам збирається оформлювати субсидію. Згідно з платіжними квитанціями за комунальні послуги, він сплачує за двокімнатну квартиру близько тисячі гривень на місяць.
"Людям важко зрозуміти, що це їх будинок, що ніхто, крім них самих не покращить їм умови життя. Вони не хочуть проявляти ініціативу", – пояснив ситуацію головний спеціаліст відділу сприяння ОСББ департаменту ЖКК Черкаської міської ради Юрій Кучеренко. Він роз’яснив механізм створення такого об’єднання.
Щоб створити ОСББ, потрібна згода більшої половини мешканців. Але перш за все у людей має з’явитися бажання до змін та готовність вкладати кошти. За словами Юрія Кучеренка, міськрада бере на себе 50% витрат на капремонт будинку. Як вийняток мешканці можуть розраховувати на допомогу в розмірі 70%.
Також він додав, що торік на ОСББ місто виділило 3,5 млн гривень. Наразі в Черкасах налічується 159 ОСББ.
"Працюємо з тими, хто хоче це зробити. Спочатку має з’явитися ініціатор, котрий підніме це питання серед мешканців. Потім я приходжу до них та проводжу збори, за ними йдуть установчі збори та реєстрація ОСББ", – розповів про механізм створення організації чиновник.
Чиновник вважає причиною низького рівня самоорганізації населення елементарне небажання брати відповідальність. У той же час приклад будинку по Сумгаїтській, 19/1 вказує на те, що однією з перешкод на шляху до енергозбереження є пільги, з якими у більшості громадян втрачається мотивація щось змінювати.
Як повідомляв сайт vikka.ua, черкаський винахідник надав поради, як заощадити на опаленні.
