Після вступу в силу Закону про декомунізацію карти українських міст і сіл змінилися до невпізнання.
За рік на картах України було перейменовано понад 11 тисяч вулиць, причому 10,5 тисячі з них – у зв'язку з декомунізацією, повідомляє ОстроВ. Найбільше перейменувань відбулося в Дніпропетровській області (1400), Харківській (1300), Київській (1000), Донецькій (970) та Черкаській (800) областях.
У першу чергу перейменовували вулиці Леніна і всі види "жовтневих". Найбільше з карти України зникло вулиць Леніна і Жовтнева / Жовтня – приблизно по 440 вулиць, Комсомольська – 240, Радянська – 220, Щорса – 200, Фрунзе – 190.
Однак досі можна знайти сотні "радянських" назв. Леніна залишилося не менше 430 вулиць, Жовтнева / Жовтня – 400, Радянська – 280, Комсомольська – 220, Фрунзе – 120.
Певною мірою це обумовлено ситуацією з Кримом і окремими районами Донецької та Луганської областей. Але і на решті частини України ще є що перейменовувати. Приміром із 430 вулиць Леніна, що залишилися, 270 знаходиться в Київській області.
У західних регіонах України і до прийняття закону майже не було вулиць з радянськими назвами, але свої особливості зміни топонімів тут теж є. Наприклад, з 26 перейменованих в країні вулиць Валентини Терешкової 16 знаходилося на Закарпатті. В інших областях назви в честь першої жінки-космонавта в основному збереглися: формально під дію закону вони не потрапили.
Замість радянських вулиць на карті України з'явилися десятки Центральних і Європейських, Абрикосових і Вишневих, Соборних і Покровських. Найбільше додалося Центральних – приблизно 170 вулиць, Козацьких 140, Соборних 120, Вишневих 100, Калинових 90.
Вулиці Леніна теж в основному перейменовували на Центральні (82 назви), а ще на Соборні (27) і Миру (26).
Вулиць Шевченка і Бандери стало не набагато більше – по два-три десятка кожної. Найбільш східна вулиця Бандери тепер знаходиться в Сумах – це колишня Баумана, а найзахідніша вже давно є в Старому Самборі Львівської області.
Якщо говорити про теми, яким віддавали перевагу при виборі нових назв вулиць, то на першому місці була релігія. Близько 320 вулиць назвали на честь церковних свят або святих, наприклад Благовіщенська, Вознесенська, Святомиколаївська або Преображенська.
На другому місці – "смачні" назви: Хлібна, Цукрова, Малинова, Виноградна, Медова і інші (понад 260 нових).
На третьому – назви, які відображають позитивні почуття або емоції, наприклад Щастя, Радісна або Весела (приблизно 200 нових).
Знайшли на карті України своє відображення і події новітньої історії: з'явилося більше 130 вулиць Небесної Сотні, Революції Гідності, Добровольчих Батальйонів та інших.
Досить часто вулицям намагалися підібрати "зручні" назви, схожі на старі за звучанням або змістом. Так, в семи населених пунктах вулицю Надії Крупської перейменували на вулицю Надії. Стільки ж Першотравневих стали просто Травневими, кілька вулиць Соцпраці перетворилися на вулиці Праці, а вулиці Петровського – на Петровські або Петропавловські. Іноді для нової назви підбирали ім'я відомої людини з тим же прізвищем – наприклад, вулиця Миколи Островського могла перетворитися на вулицю Олександра Островського.
Серед інших "зручних" перейменувань є і вулиця Леніна, яка стала вулицею Джона Леннона, а вулиця Шлях Леніна стала Тарасовим Шляхом. Вулицю 8 Березня перейменували на вулицю Дружин Мироносиць.
Як повідомляв сайт vikka.ua, вже за декілька місяців у Черкасах можуть з’явитися з півтора десятка нових топонімів.
