У Черкасах Оксану Гончарук знають, як організаторку мистецьких заходів, ярмарок, енергійну і талановиту жінку. Оксана зізнається, що ще з дитинства мріяла стати акторкою і грати в серіалах. Її мрія здійснилася. Нині вона в Польщі. За 1000 км від рідних Черкас. Вона вже зіграла кілька ролей у двох серіалах. Про те, чим займається черкащанка, як допомагає ЗСУ і кого з іменитих українців зустріла у Вроцлаві читайте в інтервю сайту vikka.ua.
- Як опинилася в Польщі?
- Після початку повномасштабної війни через хворобу мого молодшого сина (у нього порок серця), була вимушена вивезти дітей за кордон. У сина починалися приступи, як тільки лунати тривога. Ще нічого не було відомо, що буде далі. Тим більше у 2014 році ми вже були біженцями. Виїжджали із Криму, коли там з’явилися «зелені чоловічки». І як саме сильна мама, яка не боїться ніяких труднощів, повезла дітей в нікуди в іншу країну.
- Де зупинилися?
- Ми приїхали до міста Вроцлав у Польщі. Це дуже красиве місто, яка нагадує Черкаси своїми зеленими деревами і парками, а також Львів своїми старовинними будівлями. Але не тільки в центрі міста, як у Львові. А по всьому місту. Так і почалося моє життя на дві країни. На основній своїй роботі в Черкасах (в КП «Дирекція парків» – авт) написала заяву на тимчасову відпустку без збереження заробітної плати, а у Вроцлаві почала активну волонтерську діяльність. Шість місяців зустрічала наших біженців, як психолог у Вроцлаві в пункті тимчасового розміщення. Там вони перебували до того часу, поки їх не відправляли в інші міста чи країни. Паралельно почала працювати з дітками, надавати допомогу за допомогою свого собаки – доготерапію. А також допомагала нашим хлопцям ЗСУ, возила їм в Україну те, що вони потребували.
- Як потрапила в серіали?
- Винятково потрапила на майстер клас для українських біженців до Вроцлавського театру до режисера Тадеуш Ратушняк. Після цього були прем’єри у театрі. Там познайомилася з новими чудовими людьми, які мене привели до польської студії “Centrum Technologii Audiowizualnych, Wrocław” і з того вже все і почалося. Щоб грати на сцені чи в серіалах, треба подати заявку. Тобі висилаю пропозиції, а ти подаєш заявку на участь у тому чи іншому серіалі. В тій чи іншій сцені, ролі.
- І тут твоя мрія здійснилася….
- Так. Навіть дві мрії. Перша – я дуже хотіла в дитинстві бути поліцейською, слідчим. А друга – грати на сцені, бути акторкою. Давно мріяла потрапити на знімальний майданчик саме за кордоном подивитися, як там знімають фільми і серіали, подивитися як працюють люди за кордоном. Моя мрія збулася, я навіть не очікувала, що потраплю до самих популярних серіалів Вроцлава. Які дивиться вся Польща. Поки що я знімалася в двух серіалах Serial “Perwsza milosc” та serial “Policjantki i Policjanci”, бо тут є умови, якщо ти знімаєшся в одних серіалах, то не можеш зніматися в інших. Ну і потрібно, щоб у тебе був час. У мене вільного часу, як завжди немає. Бо я в постійному русі.
- Громадська робота? Займаєшся волонтерством?
- З вересня місяця почала створювати театрально молодіжний клуб української культури у Вроцлаві з fundacja “Wrocłife” для дітей віком від 4 до 18 років. Першим виступом наші українські діти, як я кажу “порвали зал” з виступом “Український вертеп”. Наразі після звільнення з моєї основної роботи в моєму рідному місті, я почала працювати в fundacja “Suła Kobiety” , де цінують моє вміння працювати, як онлайн так і офлайн. Вміння все швидко робити, бути одночасно в усіх місцях і мати купу ідей. З цієї фундацією я продовжую втілювати українські звичаї та традиції. З ними ми надалі втілюємо в життя наш театрально молодіжний клуб, проводимо майстер класи, розваги для дітей і дорослих, впровадимо зустрічі з четверолапим другом – доготерапію, українські танці та бойовий гопак, який тут незабаром побачать на їхніх заходах. До речі, на одному із заходів у Вроцлаві зустріла Сашка Лірника.
- В серіалах ти якою мовою розмовляєш?
- Українською і польською. До речі, паралельно вивчаю польську. У 40 років мої мрії почали збуватися: виступи на європейській сцені з акторами, зйомки на європейському знімальному майданчику. Я була поліцейською і знімалася в серіалі це вже дві мрії. А скільки їх у мене ще і скільки ще я хочу зробити…. Тому це тільки початок праці в кіно і на сцені.
- Багато платять акторам в Польщі?
- Акторам першого плану можливо і багато. Я лише акторка другого плану. Звісно, на цю платню в Польщі не вижити, тому працюю, як і у Черкасах, на 3-4 роботах. Займаюсь волонтерством. Працюю в Фундації, викладаю в театральній студії, також викладаю танці Зумбу, сальсу, бачату. Я тут в маслі не катаюсь.
- Вже запрошують на головну роль?
- Я поки що не акторка головна, але можливо колись до цього прийду. Коли буду знати досконало мову цієї країни, буду правильно говорити без помилок. Тоді всі двері відчинені у всі індустрії кіно, телебачення, театру.