Цими днями медичні працівники України відзначають своє професійне свято. Як черкаські медики тримають свою ділянку фронту і які корективи внесла війна – у студії програми “Четверта влада” розповів директор Черкаського обласного онкологічного диспансеру Віктор Парамонов.
Щоб переглянути відео, прогортайте сторінку до кінця
П’ятеро медпрацівників з трудового колективу обласного онкодиспансеру сьогодні служать у Збройних силах, серед них — лікар та медсестри. За словами Віктора Парамонова, дехто був мобілізований, хтось — зголосився піти із власної волі.
— Усі медики перебувають на обліку й мають військові звання, періодично ми проходимо навчання. Ми дуже пишаємося нашими колегами, які зараз у ЗСУ. Звісно, чекаємо їх удома й зберігаємо їм робочі місця. Щомісяця їхнім родинам виплачуємо зарплатню. Розуміємо, що саме військовим медикам сьогодні найтяжче, — говорить директор онкодиспансеру.
Непрості завдання й перед тими працівниками закладу, які виконують щоденну роботу в тилу. Віктор Парамонов каже, що в роботу онкодиспансеру війна внесла корективи.
Зокрема, на період війни держава припинила так звані стимулюючі доплати і шкалу фінансування “більше робиш — маєш більше грошей”.
— Зараз усі онкозаклади отримують 1/12 від запланованого. Тобто навіть якщо ти менше чи більше робиш, то однак отримаєш 1/12. Нам поки цього достатньо. Так, деякі фінансові плани ми згорнули, бо розуміємо, що треба протриматися. Але нам поки цього достатньо, щоб забезпечити медичні потреби пацієнтів, харчування хворих і оплату праці працівників. Тобто загалом цього державного фінансування достатньо, — каже Віктор Володимирович.
Як розповідає директор Черкаського онкодиспансеру, у нинішніх умовах непросто було передбачити подальші кроки, надто коли йдеться про постачання медичних засобів. Вагомою є, зокрема, закордонна підтримка.
Онкодиспансер отримав сучасну наркозну станцію з Німеччини, що є не в кожному європейському медзакладі. Черкаські медики опанували обладнання за тиждень
— Закупівлі дорогих онкопрепаратів проводять у середині року, відповідно надійшли вони наприкінці 2021-го. Ми вважали таку процедуру не зовсім правильною, але сьогодні вона згодилася: ми зараз отримуємо від МОЗ препарати, придбані минулоріч, за 2022-й ще не купували. Крім того, європейські коридори гуманітарної допомоги дуже серйозно працюють і нас виручають. Ми отримали багато препаратів і навіть обладнання, — каже директор закладу.
Зокрема, йдеться про сучасну наркозну станцію, що її направили з Німеччини. Усього в Україну таких надійшла 21 станція загальною вартістю понад 1 млн євро, одну передали до Черкаського онкодиспансеру. Це обладнання забезпечує так званий інтелектуальний наркоз, при якому комп’ютер багато чого продумує за лікаря-анестезіолога, ідентифікує пацієнта за різними параметрами й регулює знеболення. Станція вже працює: черкаські лікарі змогли опанувати апарат за тиждень. Віктор Парамонов каже, що далеко не кожна клініка Німеччини має таке обладнання. Тому така підтримка світу важлива.
Попри відсутність вакантних місць мусили прийняти медиків-переселенців і правильно зорганізувати весь процес. Сьогодні вони залучені в повноцінну роботу закладу
Сьогодні в онкодиспансері працює 650 осіб медичного персоналу, щодня тут приймають понад 500 пацієнтів, що в рази більше від показників до початку великої війни.
Віктор Парамонов пригадує, що перші дні війни були складні організаційно. Тоді часом і ночували на роботі, адже це був час пробних евакуацій під час повітряних тривог, коли спускали хворих в імпровізовані укриття. Крім того, на черкаських медиків чекала підготовка до можливих хімічних атак, медикаментозне забезпечення на випадок різних невідкладних ситуацій, до чого досі особливо не було потреби.
Воєнний стан змусив змінити графіки роботи працівників для кращої роботи закладу й зручності хворих та самих медиків. Згодом приймали на роботу лікарів із Маріуполя, Чернігова, Харкова, Запоріжжя. Попри відсутність вакантних місць закладу вдалося правильно зорганізувати роботу й забезпечити нею вимушених медиків-переселенців. Сьогодні дехто вже повернувся додому, частина ж залучена до повноцінної роботи Черкаського онкодиспансеру.
“Медицина — це воєнізована служба: цілодобова робота й чіткий графік”
— Коли ми зрозуміли, що можемо робити свою роботу й у таких умовах, усе налагодилося. Адже медицина — це воєнізована служба: цілодобова робота й чіткий графік. Сьогодні спрощує роботу те, що обмін між областями доволі інтенсивний: ми отримали спрощену процедуру обміну ліками з будь-якою онкоустановою в Україні. І потім тільки ми повідомляємо в Міністерство, що це відбулося. І це все відбувається оперативно, що дає змогу швидше досягти бажаного результату в нашій роботі, – каже Віктор Парамонов.
“Рак і рашизм треба знищувати одночасно: не чекатиме ні те, ні друге”
Загалом, за словами директора онкодиспансеру, великих труднощів у закладу наразі немає. Трансплантологія, що до війни набирала обертів у Черкаській області, зараз не стоїть на паузі. Каже, рак і рашизм треба знищувати одночасно: не чекатиме ні те, ні друге.
— Ми продовжуємо працювати у звичному темпі. Із початком війни все спинилося на 2—3 тижні, треба було обдумати подальші кроки. Адже коли хворого вводиш в трансплантаційний коридор — назад дороги немає. А серед ризиків — можлива евакуація абощо, тоді ми робимо хворого заручником. Коли ми побачили, що можемо продовжувати працювати і в таких умовах — то відновили і повноцінну трансплантацію кісткового мозку та нирок, і посттрансплантаціні процедури, — розповів Парамонов.
Більше дивіться у повному випуску програми:
