1 січня відзначають:
Новий рік
Всесвітній день миру
Всесвітній день сім’ї
День взяття зобов’язань
День євро
День людей, ім’я яких починається з останньої літери
День першої ноги (тієї, з якої людина почне новий рік, коли зранку встане з ліжка)
День суспільного надбання
Міжнародний день традиційного непальського одягу
День посадки дерев у Танзанії
День моржа в Канаді і США
Національний день чорноокої квасолі в Сполучених Штатах
Парад для дорослих в Санта-Крус
Церква вшановує пам’ять святого мученика Боніфатія; Іллі Муромця Києво-Печерського.
Цей день в історії
45 до н.е. – введення в Римі юліанського календаря, розробленого єгипетським математиком Созігеном за дорученням Юлія Цезаря.
1622 – папська канцелярія вирішила вважати 1 січня початком року (до того було 25 березня).
1788 – заснована у 1785 році Джоном Волтером англійська газета «The Daily Universal Register» після 940 випусків перейменована у «The Times».
1801 – астроном із Палермо Джузеппе Піацці відкрив перший (найбільший) астероїд Цереру.
1801 – на карті світу з’явилося Об’єднане Королівство Великої Британії та Ірландії. Лише у XX ст. Ірландія стала незалежною державою, причому частина країни (Північна Ірландія), як і раніше, входить до складу Великої Британії.
1804 – проголошена незалежність Гаїті (від Франції).
1863 – президент США Авраам Лінкольн видав маніфест про звільнення рабів.
1880 – видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої світової війни.
1885 – у Чернівцях почала виходити україномовна газета «Буковина», редактором якої був письменник і громадський діяч Юрій Федькович.
1887 – королева Великої Британії Вікторія проголошена імператрицею Індії.
1890 – італійський уряд оголосив Еритрею колонією Італії.
1901 – проголошено створення Австралійської Співдружності – федерації британських колоній всього континенту.
1901 – Нігерія стала протекторатом Британії.
1909 – у Великій Британії проведені перші виплати пенсій.
1912 – у Нанкіні проголошена Китайська республіка.
1918 – більшовики призначили Серго Орджонікідзе тимчасовим надзвичайним комісаром України.
1919 – Директорія УНР проголосила закон про автокефалію Української православної церкви і створення її керівного органу – Українського Церковного Синоду.
1919 – утворена Білоруська РСР.
1924 – у Москві вийшов перший номер газети «Красная звезда».
1925 – столиця Норвегії Христіанія перейменована в Осло.
1927 – Туреччина перейшла на григоріанський календар: після 18 грудня 1926 р. одразу настало 1 січня 1927 р.
1932 – відкрито Нижньогородський автомобільний завод ім. Молотова (пізніше – Горьковський автозавод, ГАЗ).
1935 – у Туреччині введені обов’язкові прізвища (раніше громадяни могли їх мати або не мати) і скасовані феодальні титули.
1940 – азербайджанська писемність переведена на кириличний шрифт.
1942 – 26 держав підписали Вашингтонську декларацію, створена антигітлерівська коаліція.
1944 – у ніч на 1 січня по всесоюзному радіо вперше прозвучав державний гімн СРСР на музику Олександра Александрова – «Союз нерушимий».
1949 – у прокат вийшов фільм Олександра Довженка «Мічурін». Творці фільму були удостоєні Сталінської премії.
1950 – за американським планом «Троян», у цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність.
1954 – у США відбувся перший національний кольоровий телеефір.
1956 – Судан отримав незалежність від Єгипту та Великої Британії.
1958 – набрав чинності договір про створення Європейського економічного співтовариства («Спільного ринку»).
1959 – перемога революції на Кубі. Диктатор Батіста втік у Домініканську Республіку
1960 – Камерун отримав незалежність від Франції і Великої Британії.
1961 – у Радянському Союзі проведена грошова реформа. Обмін випущених грошових знаків на старі здійснювався у співвідношенні 1:10.
1968 – на 1-му телеканалі Центрального телебачення СРСР вийшов перший випуск програми «Время».
1969 – вийшов перший випуск мультфільму «Ну, постривай!».
1973 – Велика Британія, Ірландія і Данія стали членами Європейського Союзу.
1982 – перуанець Хав’єр Перес де Куельяр став першим латиноамериканцем на посаді генерального секретаря ООН.
1982 – у Стокгольмі свій останній концерт дала група «ABBA».
1983 – «Arpanet» змінила основний протокол з NCP на TCP/IP, що й привело до появи сучасного інтернету.
1984 – засновано «Industrial and Commercial Bank of China», один з найбільших банків світу.
1986 – Іспанія і Португалія приєдналися до Європейського співтовариства.
1992 – Ірак визнав незалежність України.
1994 – почала діяти НАФТА, найбільша в світі регіональна зона вільної торгівлі (США – Канада – Мексика).
1995 – розпочала роботу Світова організація торгівлі.
1997 – у Росії в ході деномінації знову введена в обіг копійка.
1999 – запроваджене євро – поки що тільки в безготівкових розрахунках.
2000 – мільйони людей в усьому світі з небувалим розмахом відзначили настання нового століття і тисячоліття – на рік раніше їх реального приходу.
2000 – Туркменія перейшла з кирилиці на латинський алфавіт.
2000 – у Білорусії проведена деномінація валюти.
2002 – євро введене в обіг у готівкових розрахунках.
2009 – президент Віктор Ющенко і прем’єр-міністр Юлія Тимошенко підписали спільну заяву щодо постачань і транзиту російського газу, відключеного Москвою о 10-й годині ранку.
2011 – Естонія першою з країн колишнього СРСР ввела в грошовий обіг євро.
Цього дня народилися
1449 – Лоренцо Медічі, правитель Флоренції в епоху Відродження, поет, покровитель наук і мистецтв.
1618 – Бартоломе Естебан Мурільйо, іспанський художник доби бароко, співзасновник севільської академії малярства.
1678 – Франтішек Фердинанд Кінскі, дворянин, дипломат і політик.
1752 – Бетсі Росс, американська швачка, яка в 1776 році пошила перший американський прапор – на замовлення трьох членів Континентального конгресу – майбутнього першого президента Джорджа Вашингтона, землевласника Роберта Морріса і полковника Джорджа Росса.
1772 – Михайло Михайлович Сперанський, державний діяч, який бував у с. Велика Бурімка (нині Чорнобаївської ОТГ Золотоніського району).
1823 – Петефі Шандор, угорський поет, публіцист, революційний діяч словацького походження.
1826 – Василь Ковальський, український письменник і громадський діяч.
1832 – Іван Вишнеградський, російський вчений-винахідник, один із основоположників теорії автоматичного регулювання.
1842 – Василь Мова, український (кубанський) письменник, поет, драматург.
1848 – Володимир (Священомученик; в миру – Василь Богоявленський), Київський і Галицький православний митрополит у 1915 – 1918 роках.
1851 – Чезаре Зоккі (Дзоккі або Цочі), італійський скульптор, автор пам’ятнику Данте Аліг’єрі в Тренто.
1856 – Модест Вітошинський, український співак-баритон.
1857 – Ерастов Степан, український письменник і громадсько-політичний діяч на Кубані. 1863 – П’єр де Кубертен, французький громадський діяч, ініціатор відродження давньогрецьких Олімпійських змагань.
1866 – Петро Залозний, український письменник, філолог.
1885 – Людмила Бурлюк-Кузнецова, українська художниця та літераторка. Сестра Володимира, Давида та Миколи Бурлюків. Старша з трьох сестер.
1895 – Едгар Гувер, американський криміналіст, адвокат, державний діяч, засновник ФБР.
1896 – Василь Касіян, український графік, народний художник СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
1896 – Василь Перебийніс, український живописець і графік.
1909 – Степан Бандера, український політичний діяч, голова проводу ОУН в 1940–1959 роках.
1912 – Василь Хоменко, український графік.
1916 – Степан Хвиля, український живописець.
1916 – Василь Хома, голова обласного проводу ОУН Житомирщини 1941 року.
1919 – Джером Девід Селінджер, американський письменник, основним твором якого є шедевр «Над прірвою у житі» (1951).
1925 – Баснер Веніамін Юхимович.
1927 – Моріс Бежар, французький хореограф.
1926 – Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в’язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства, одноосібний творець музею кобзарства півдня України та Кубані, заслужений працівник культури України.
1936 – Михайло Гирило, український майстер декоративно-прикладного мистецтва (різьбярство).
1936 – Микола Капелюх, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений майстер народної творчості України.
1937 – Василь Лизанчук, український вчений, професор, доктор філологічних наук, академік Академії наук вищої школи, заслужений журналіст України, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського університету імені Івана Франка.
1939 – Мішель Мерсьє, французька актриса («Анжеліка – маркіза ангелів», «Друга істина», «Чорне сонце»).
1942 – Данило Андрійович Кононенко, поет, перекладач, заслужений діяч мистецтв АР Крим, заслужений журналіст України, уродженець с. Ребедайлівка Черкаського району.
1943 – Андрій Ілліч Поліщук, письменник, житель м. Тальне.
1945 – Євгенія Павлівна Крикун, заслужена артистка України, солістка Черкаської обласної філармонії.
1946 – Микола Семенович Васильченко, заслужений працівник сільського господарства України, Герой України, директор та засновник СТОВ «Агрофірма «Маяк», с. Піщане Золотоніського району.
1946 – Василь Вільшук, український скульптор, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
1946 – Валерій Маренич, український співак, народний артист України, один з «Тріо Маренич».
1946 – Роберто Рівеліно, бразильський футболіст, нападник, відомий за надзвичайно потужним ударом із лівої ноги та майстерними далекими штрафними ударами.
1947 – Микола Мірошниченко, український поет, перекладач.
1949 – Василь Миколайович Мельниченко, історик, краєзнавець, професор ЧНУ ім. Богдана Хмельницького.
1949 – Степан Іларіонович Горошко, історик, краєзнавець, житель м. Жашків.
1950 – Володимир Вознюк, українсьний поет, перекладач, літературознавець, директор літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської.
1950 – Галина Кирпа, українська письменниця, поетеса, перекладач.
1950 – Михайло Григорович Саченко, поет, кінорежисер, сценарист, уродженець с. Моринці Звенигородського району.
1951 – Михайло Васильович Ілляшенко, режисер, заслужений діяч мистецтв України, уродженець с. Чехівка Чорнобаївського району.
1951 – Олена Михайленко, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений працівник культури України.
1951 – Антон Щегельський, український прозаїк, поет, гуморист.
1956 – Крістін Лагард, французька фінансистка, президентка Європейського центрального банку.
1956 – Павло Федотович Кулинич, правознавець, доктор юридичних наук, професор, уродженець м. Шпола.
1957 – Василь Кожелянко, український письменник.
1959 – Степан Глова, актор львівського театру імені Марії Заньковецької, народний артист України.
1960 – Юрій Шайгородський, український політолог, соціальний психолог.
1960 – Олександр Шлапак, український політик і управлінець.
1961 – Олександр Балагура, український режисер-документаліст.
1967 – Василь Цимбаліста, український художник, (сакральне мистецтво).
1982 – Давід Налбандян, аргентинський тенісист вірменського походження, переможець десяти турнірів АТР, у тому числі – Кубка «Мастерз». У 2006 році – третя ракетка світу.
Померли
1748 – Йоганн Бернуллі, швейцарський математик.
1862 – Михайло Остроградський, український математик.
1894 – Генріх Герц, німецький вчений, який першим отримав електромагнітні хвилі.
1909 – Каразін Микола Миколайович, художник-баталіст і письменник; онук засновника Харківського університету Василя Каразіна.
1931 – Мартінус Віллем Беєрінк, нідерландський мікробіолог і ботанік.
1979 – Микола Савченко-«Миколенко», лейтенант ЧА, хорунжий УПА, командир сотні «Східняки», член Закордонного Представництва УГВР, член Видавничого комітету «Літопис УПА», Лицар Золотого Хреста бойової заслуги 1 класу.
2004 – Олекса Мишанич, український науковець, філолог, дослідник літератури закордонних українців, лавреат Шевченківської премії.
2010 – Лхаса де Села (р. 1972), канадська співачка, автор пісень.
2012 – Киро Глигоров, перший президент Північної Македонії.
2021 – Микола Рябий, український письменник, відомий прозаїк, публіцист, перекладач.
Сьогодні іменини святкують:
Василь, Федот, Петро, Григорій, Емілія, Богдан, Федосій, Микола, Ілля, Тимофій, Аглая.
Прикмети 1 січня:
– Якщо ніч у перший день Нового року буде безхмарною та зоряною, то рік буде врожайним.
– Якщо 1 січня тепла погода, то і літо буде спекотним.
– Якщо на деревах видно паморозь, то невдовзі прийде похолодання.
– Якщо вночі навколо місяця помітний серпанок, то наступні кілька днів може сніжити.
– Якщо після Нового року на вулиці іній, то рік буде вдалим у різних сферах життя.
– Якщо 1 січня сніжить, то буде хороший врожай пшениці.
– Якщо у новорічну ніч сильний вітер, то і горіхів у новому році буде чимало.
Цитата дня:
«Ти можеш говорити, що у тебе погана генетика, поганий обмін речовин, а можеш просто піднятися з дивана і почати працювати над собою, поставити собі мету і вірити в себе. У цьому випадку ти обов’язково досягнеш успіху».
Арнольд Шварценеггер
