Червень міський голова Черкас Анатолій Бондаренко розпочав активно – зі звинувачень. На своїй сторінці у Facebook, за прикладом більш медійних колег, мер прозвітував перед громадськістю. Свої досягнення він вирішив зіпсувати ложкою дьогтю. Такою, яка б точно відволікала черкасців від вщент розбитих доріг та земельного "дерибану" й переключала увагу на антагоніста. Ним Анатолій Васильович обрав бізнесмена Михайла Бродського й пов’язані з ним підприємства ПАТ "ТЕМП", ТОВ "Група Венето". Вони, буцім, намагаються довести ПрАТ "Черкаський асфальтобетонний завод" (Черкаський АБЗ) до банкрутства. Мовляв, через сумнівні позики і такі ж сумнівні рішення судів, вони хочуть забрати підприємство у громади. Натомість, як свідчать документи, судові рішення та події кількох останніх місяців, саме черкаський мер навмисне доводить завод до зубожіння.
Хто нині контролює Черкаський АБЗ?
50% акцій приватного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод" належить громаді міста. Рішенням сесії міської ради, з 2016 року інтереси громади представляє міський голова Анатолій Бондаренко. Відповідно, неформально, тільки в руках мера знаходиться половина акцій підприємства. Ще 24% акцій Черкаського АБЗ в 2017 році викупив у одного з акціонерів Андрій Мушієк – син депутата обласної ради від ВО "Батьківщина" Михайла Мушієка. Тому фактично в руках "батьківщинівців" зосереджений контрольний пакет акційпідприємства – 74%.
А це значить, що Анатолій Васильович, як член Наглядової ради та акціонер, може особисто, не питаючи у міської ради чи депутатського корпусу, приймати вигідні йому рішення стосовно цього підприємства.
Прикладом такого незрозумілого, але, очевидно, дуже зручного для мера рішення стала нещодавня спроба захопити владу на Черкаському АБЗ шляхом рейдерського захоплення. Після першої невдачі Бондаренко йде на більш рішучий крок: на першому ж засіданні Наглядової ради 17 квітня цього року висуває невмотивовану пропозицію про зміну керівника заводу. Звісно, Наглядова рада не підтримала її, три голоси розділились: "за", "проти" та "утримався".
Вочевидь, такий сценарій зовсім не влаштовував міського керманича, тому наступного ж дня у своєму кабінеті він, з порушенням Статуту і Положення про Наглядову раду Черкаського АБЗ, особисто веде засідання Наглядової ради, висуваючи на порядок денний все ту ж пропозицію. Окрім самих членів Наглядової ради, зібрались ще й місцеві депутати ВО "Батьківщина". За зачиненими дверима мера начебто було прийнято одноголосне рішення про обрання нового Голови правління, хоча один із членів Наглядової ради не був присутній під час прийняття такого рішення, про що останній звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою. Новий очільник багатостраждального підприємства – незнаний досі в Черкасах, однак дуже відомий у Запоріжжі та в столиці, Олег Марасін. За плечима новообраного керівника – багате бізнес-минуле та кримінальні справи.
Державний реєстратор, ґрунтуючись незаконним протоколом засідання Наглядової ради (в який було внесено недостовірні відомості щодо одноголосного голосування всіма членами Наглядової ради, підписаного міським головою), вносить до Державного реєстру ім’я нового Голови правління, що вже є фальсифікацією і протизаконними діями. За місяць запропонований мером керівник, заручившись підтримкою рейдерів та Геннадія Шевченка (колишнього заступника Анатолія Бондаренка), знову намагається привладнити підприємство. На територію заводу пан Марасін та його команда лізли через паркан, хоча до цього більше місяця був відсутнім на робочому місці, жодним чином не намагався потрапити на територію Черкаського АБЗ і не цікавився його долею.
"Сумнівні" позики, які рятували завод
За зверненням Черкаського АБЗ у квітні 2015 року ТОВ "Група ВЕНЕТО" надало Черкаському АБЗ безвідсоткову позику в сумі 500 тисяч гривень, яку необхідно було повернути до кінця 2017 року. Того ж 2015-го, в жовтні, ПАТ "Темп" надало Черкаському АБЗ безвідсоткову позикув сумі 553 з половиною тисячі зі строком повернення до кінця 2016 року.
Екс-голова Наглядової ради Черкаського АБЗ Ніна Набокіна, яка обіймала цю посаду протягом семи років, зокрема, і в період отримання позик, зазначає, що на той час жодне інше успішне черкаське підприємство не збиралось віддавати частину своїх оборотних коштів.Хай навіть мета такого позичання благородна – порятунок Черкаського асфальтобетонного заводу. Гроші Черкаському АБЗ були необхідні на поповнення обігових коштів для закупівлі матеріалів, оплату енергоносіїв та заробітну плату працівників.
"Міський голова звинувачує підприємстваПАТ "ТЕМП" і ТОВ "ГРУПА ВЕНЕТО", які, ризикуючи своєю фінансовою стабільністю, пішли на важливий для подальшої долі Черкаського АБЗ крок – надали фінансову допомогу у вигляді безвідсоткових позик", – зазначає Ніна Андріївна.
Частково завод зміг погасити позику, решту ж, а це загалом, з урахуванням збитків від інфляції, більше 850 тисяч гривень, боргу так і не вдалось повернути. Справи про заборгованість були передані до господарського суду Черкаської області, який зобов’язав Черкаський АБЗ повернути ПАТ "ТЕМП" і ТОВ "ГРУПА ВЕНЕТО" заборговані кошти. Наразі рішення передані на виконання до Державної виконавчої служби.
Ніна Набокіна наголошує: ніяких позик Черкаський АБЗ не міг би взяти без відповідного рішення Наглядової ради.
"Саме Наглядова рада є вищим керівним органом між зборами акціонерів і має повне юридичне право погоджувати такі договори. Процедура погодження зафіксована в протоколах і є абсолютно правомірною, – пояснює вона. –Тому, називаючи позику "сумнівною" та незаконною, Анатолій Васильович сам демонструє свою необізнаність у корпоративному праві і необґрунтовано сумнівається у рішенях судових органів".
То хто ж доводить Черкаський АБЗ до банкрутства?
Черкаський АБЗ загруз в боргах. Величезні суми, які, хоче того пан мер чи ні, все одно потрібно повернути ПАТ "ТЕМП" і ТОВ "ГРУПА ВЕНЕТО". Але ж чому ситуація є настільки плачевною?
Причина – на жаль, банальна. Адже специфіка підприємства полягає в тому, що воно може існувати лише у двох випадках: за рахунок бюджетних коштів або за рахунок інших підприємств, які купують виготовленуЧеркаським АБЗ продукцію – асфальтобетонну суміш. Робити її можна на старому устаткуванні, а можна досягати якості продукції, використовуючи сучасні технології та інноваційне обладнання. Бо якісна суміш – це гарантовані замовлення та міцні й довговічні дороги. Саме таке обладнання – унікальну асфальтобетонну установку – придбав для підприємства Михайло Бродський в часи, коли був акціонером товариства. Саме той, хто, за переконанням мера, так активно домагається банкрутства заводу.
"Ремонт міських доріг у 2012-2013 роках відбувався саме з використанням асфальтобетонних сумішей, виготовлених саме на цьому устаткуванні Черкаського АБЗ, – згадує пані Набокіна. – Всі вони стоять і досі– це вулиці Благовісна, Надпільна,Чорновола та проспект Хіміків. А от Анатолію Васильовичу, перш ніж робити необдумані заяви, варто було б краще вивчити участь пана Бродського у долі заводу, який саме з легкої руки мера досі стоїть без роботи".
Адже нині Михайло Бродський не має абсолютно ніякого відношення до Черкаського АБЗ. Як тільки посаду міського голови обійняв Анатолій Бондаренко і почав проявляти свою активну зацікавленість підприємством, бізнесмен продав свою частину акцій заводу. Устаткування викупили інші акціонери. За попередньою домовленістю, розраховуватись за дороговартісне обладнання покупець мав поступово, виділяючи певні кошти з продажів асфальтобетонної суміші.
Звісно, наразі жодних розрахунків не відбувається. Адже за 3 роки керівництва Анатолія Бондаренка Черкаський АБЗ знаходиться у вимушеному простої. Тендери на виготовлення асфальту виграли немісцеві фірми. Очевидно ті, які ближче до міського голови. Місто платить за асфальтобетонну суміш Городищу, куди відповідно і спрямовуються податки, замість того, щоб залишитись в місті, в той час, коли місцеве підприємство гине від відсутності попиту.
Маленький завод для великих "дерибанів"
Для чого ж Анатолію Бондаренку власний, підпорядкований йому, асфальтобетонний завод? Подальший сценарій, так гарно спланований можновладцем, очевидний: завод штучно привласнений, несподівано з’явились турецькі партнери, на сесію міської ради має бути винесена пропозиція про випуск облігацій на 700 мільйонів гривень. Піти вони мають нібито саме на ремонт доріг… Шахрайську схему мера і його хворобливу увагу до АБЗ розкриває громадський активіст Сергій Кузляєв у своєму дописі у Facebook.
"Останні кілька місяців відбувається спроба рейдернути черкаський асфальтобетонний завод командою Бондаренка. Поставили свого Голову правління. Для чого це робиться? Щоб контролювати асфальт, який планують випускати на ремонт вулиць. Орієнтовно з 700 млн на асфальтобетон піде 300 мільйонів. Чистий кеш команди Бондаренка можна порахувати відразу, – написав він".
Тим часом міський голова продовжує не просто бездумно розпоряджатись власністю громади, а й дозволяє собі гратись довірою містян та вміло маніпулювати їх думкою. Закликаючи до моральності інших, Анатолій Васильович забуває подивитись збоку на себе і своє оточення. На що ще спроможна команда міського голови, крім стріляти один в одного впритул і напихати свої кишені? За інтригами й відмиванням коштів часу в них стає, ймовірно, лише на те, щоб замилити черкасцям очі плиткою, яка вже сходить з міських вулиць разом з дощами.
Як повідомляв сайт vikka.ua, турецькі інвестори, з якими зустрічався черкаський мер, не ремонтують дороги.
