На сьогодні ситуація з фізичною безпекою журналістів є надзвичайно тривожною. Щорічний "Індекс фізичної безпеки журналістів", який Національна спілка журналістів проводить спільно з партнерами, фіксує не менше 80 нападів на працівників ЗМІ. Від початку 2019 року черкащанин Вадим Комаров став другим у Європі журналістом, який загинув через свою професійну діяльність.
21 червня у Черкасах голова НСЖУ Сергій Томіленко, головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва та адвокат, секретар НСЖУ Валерій Макеєв провели прес-конференцію із місцевими журналістами, на якій обговорили гучне вбивство Вадима Комарова і культуру безкарності в нашій країні, інформує vikka.ua.
"Системна безкарність на національному і на регіональному рівнях вимагає від журналістів мужності і готовності ризикувати життям і здоров’ям. Ми закликаємо до публічних звітів керівників правоохоронних відомств, аби вони звітували, наскільки ефективно проводять розслідування атак на журналістів. На жаль, зараз ми бачимо неготовність до відкритого діалогу", – зазначає Сергій Томіленко.
НСЖУ вимагає проведення спеціальних парламентських слухань з питань фізичної безпеки журналістів та свободи слова; закликає президента до утворення чи перезавантаження ради з питань захисту прав журналістів, захисту від атак; звертається до правоохоронців, аби ті виконували свій обов’язок і розслідували справу вбивства Вадима Комарова.
"Ми до останнього були критично налаштовані: хід розслідування в перші дні у справі замаху на журналіста нас не задовольняв, – каже голова спілки. – Не було належних публічних звітів, комунікації і зусиль, щоб була довіра до слідства. Ми переконані,що головна версія – виконання професійних обов’язків. І саме це має бути визначальним в офіційному розслідуванні".
Наразі розслідувальну групу посилено, її очолив керівник кримінальної поліції, заступник Голови Нацполіції України, Вячеслав Аброськін . Зі свого боку Національна спілка журналістів обіцяє здійснювати громадський контроль у цій та інших справах та вимагати справедливості.
"Убивство Вадима Комарова – це злочин проти всіх журналістів", – наголошує Сергій Томіленко.
Головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва також висловила підтримку черкаським журналістам, адже знає, що таке – перебувати у відчутті страху.
"Мені було 13 років, коли в Україні сталось одне з найгучніших політичних вбивств – в лісі біля Києва було знайдете тіло засновника видання "Українська правда" Георгія Гонгадзе. Пам’ятаю, як обіцяв розслідувати це вбивство на той час кандидат на пост президента. Потім ці обіцянки переходили від одного керівника держави до іншого. Поки через 16 років ця ситуація не повторилась, – розповідає пані Севгіль. – Коли я вже була головним редактором "УП", в центрі Києва вбили Павла Шеремета – одного із редакторів і колумніста видання. Його автівка була підірвана просто на перехресті. Так само голова держави обіцяв, що ця справа стане справою честі. Цьогоріч виповниться три роки, як немає нашого колеги з нами, але обставини вбивства ми досі не розуміємо".
За словами головної редакторки, у 2019-му вже виросло покоління, яке знає, що таке безкарність. Вадим Комаров став першим загиблим журналістом після вбивства Шеремета.
"Я чудово розумію, який страх відчуває зараз родина, колеги. Такі показові вбивства, як вбивство Вадима Комарова, мають свій вплив на подальшу роботу журналістів у Черкасах. З цього приводу я хочу донести три месенджі. По-перше, продовжувати ті розслідування, які робив Комаров. По-друге, було б корисно, аби журналісти у регіонах створили ініціативну групу, яка дозволила б об’єднувати зусилля щодо публікації розслідувань про зловживання влади на місцях. Про те, що відбувається на місцях, мають знати в Києві. По-третє, я б дуже хотіла, щоб черкаські журналісти створили ініціативу "Хто вбив Вадима Комарова?", аби це питання не стало риторичним", – каже Севгіль Мусаєва.
Секретар НСЖУ, адвокат Валерій Макеєв переконаний, що вбивство черкаського журналіста залишиться нерозкритим. Якщо ж він виявиться неправим – готовий до публічного вибачення.
"Вчора констатували вбивство журналіста і того ж дня з’явився фоторобот ймовірного нападника. Чому він так довго приховувався від публічності? В таких резонансних справах таємниця слідства має свої межі. Знову ж "під дату" з’являється потужне керівництво, яке очолює слідчу групу. Але чому це не було зроблено одразу після нападу? – каже правозахисник. – На розкриття цієї справи я б дав 1-2 відсотки. Якщо це таки здійсниться, я готовий на площі стати на коліна і подякувати правоохоронцям".
Наостанок Валерій Макеєв зауважує, що правоохоронці чомусь бояться застосовувати спеціальні санкції до журналістів, ст.348-1 (посягання на життя журналіста), адже спочатку справу кваліфікували як "побиття", потім "замах на вбивство".
Як повідомляв сайт vikka.ua, поліція оприлюднила фоторобот ймовірного нападника на Комарова.
У нашому Telegram каналі – тільки найважливіші та найактуальніші новини.
