Сьогодні кожен спортсмен, який представляє Україну на міжнародному рівні, є своєрідним дипломатом. Такої думки гравець національної паралімпійської збірної України з футболу, тренер воротарів МСК “Дніпро — Черкаси”, майстер спорту України міжнародного класу з футболу Богдан Кулинич. Про це він розповів у ефірі програми “Четверта влада” на телеканалі ВІККА.
(Щоб переглянути відео, прогортайте сторінку до кінця)
Нагадаємо, 15 травня українці розгромили збірну Ірану у фіналі чемпіонату світу з футболу серед гравців з порушенням опорно-рухового апарату. Змагання відбулися в Іспанії. Єдиний і вирішальний гол на змаганнях в Іспанії забив черкащанин Іван Доненко, який також став кращим бомбардиром турніру. Воротарює у збірній черкащанин Богдан Кулинич.
Як розповів він у випуску програми “Четверта влада”, через війну підготовка до чемпіонату не відбулася належним чином.
— На початку березня ми мали вирушати на перший навчально-тренувальний збір, але у зв’язку з подіями 24 лютого цього не сталося. Про те, що ми все-таки візьмемо участь у чемпіонаті світу, я дізнався за два тижні до початку змагань. Тобто підготовки не було ніякої. Звісно, на зборах ми могли б підготувати нові тактичні схеми, якісь нові стандарти гри, як це зазвичай і відбувається у спорті. Адже кожен рік суперник інший, і ми мали б готуватися відповідно до цього, – розповідає Кулинич.
На думку Богдана, вибору не було: професійні вміння залишаються при тобі в будь-яких умовах, крім того, спрацював і психологічний чинник, бо у стані війни всі розуміли складність ситуації. Каже, билися не так за себе й за футбол, як за цілісну й незалежну Україну.
— Так, перед кожною грою нас морально налаштовували, та особисто мені це не потрібно було, бо кожен з нас розумів ситуацію й без того знав: треба грати, як би важко не було. Навіть без підготовки, — говорить спортсмен.
До всього, на чемпіонат збірна поїхала не повним складом, адже деякі гравці з тимчасово окупованих територій так і не змогли виїхати. Команда мала всього кілька замін, але все одно впоралася блискуче.
При цьому на українців дивилися як на представників особливої країни, які показують жагу до перемоги на всіх фронтах. Як не дивно, відчутною була підтримка суперників.
— Ми відчули підтримку інших країн, найбільше підходили представники Великої Британії і США, також Нідерландів та Іспанії. Усі вони говорили, що розуміють і хочуть допомогти. Пам’ятним став момент, коли змагалися зі США за вихід у фінал: суперники перед матчем вручили нам ігрову футболку з номером 22, на якій напис — “Україна — США”. Це багато вартує, — каже Богдан Кулинич.
Футболіст певен, що зараз кожен спортсмен, який представляє Україну на міжнародному рівні, є своєрідним дипломатом, адже має “достукатися” до світу, послати відповідні меседжі про нинішнє становище нашої держави і крім того — старатися привезти додому перемогу.
Фінал чемпіонату був дуже емоційним, та ще тяжче, за словами Богдана, було на відкритті. Коли грали з господарями чемпіонату і вперше лунав гімн України — находили сльози. Та це не заважало, навпаки — налаштовувало на гру. Каже, зараз гравці паралімпійської збірної, як і всі українці, переживають зміни: іншим стало ставлення до прапора, гімну й мови. Приміром, частина хлопців із команди свідомо перейшли на українську, хоч досі спілкувалися російською.
Дивіться повний випуск програми:
Читайте також: Черкаський «снайпер» поцілив у десятку.
