17-го травня значна частина черкащан вбереться по-особливому. Щороку в третій четвер травня Україна святкує Всесвітній день вишиванки. Свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції. Черкаські експерти з етнічного вбрання зазначають, що звичайна вишита сорочка – красивий одяг, але це ще не робить з неї традиційну вишиванку. Подробиці носіння та виробляння автентичного вбрання дізнавався сайт vikka.ua.
Викладач кафедри української літератури та українознавства УДПУ, майстриня-вишивальниця Наталія Мамчур каже, що нині вишиванки обираються більш за економічними поглядами, ніж за традиційними правилами.
Наталія Мамчур у традиційному українському вбранні
"Є вишиванки, що відтворюються за канонами. Найбільш сильним оберегом є ті вишиванки, які мами вишивають для своїх доньок, бабусі для онук або дівчата для своїх хлопців. Орнамент повинен бути вишитий на домотканому полотні натуральними нитками", – зазначає майстриня.
Вона каже, що сучасні вишиванки, які сьогодні виробляються масово – це просто вишитий одяг. Він не зберігає оригінальну традицію.
Facebook / Олена Теліженко
Сила одягу особлива. Зокрема, коли мова йде про автентичні речі. У цьому переконана і завідувач відділу етнографії Черкаського обласного краєзнавчого музею Вікторя Наумчук. Вишиванки є не просто одягом, а елементом комплексу автентичного традиційного жіночого одягу. Раніше вишита сорочка вважалася і натільним одягом і спідньою білизною одночасно. Орнаменти, якими прикрашали сорочки, захищали власника. При цьому, якщо мова йде про жіночу сорочку, зверху на неї одягалася річ з левадкою, яка мала захистити жіночу грудну зону.
"Так наші пращури захищали себе на рівні грудей та на рівні душі", – каже науковець.
Черкаська майстриня за вишивкою
Нижню частину сорочки теж прикривали аж до рівня її нижнього орнаменту. Там одягали спідницю.
У давні часи процес вишивання можна було назвати ритуалом – за нього брались у визначені дні, із чистими світлими думками, закладаючи позитивну енергію у свою працю.
А ось що означають символи на вишиванках. До речі, ними можна оздобити і своє вбрання. Навіть, якщо воно вироблене не за всіма канонами.
Коло
Відомо, що найбільш древніми є прості геометричні орнаменти. Коло – один із початкових. Як символ сонця, воно походить із язичницької релігії, де означає божественну, життєдайну енергію. Коло – це також безперервність буття і вічність. Загалом цей символ, що може зображатись у багатьох варіаціях, має чи не найбільше різноманітних значень. Круг із крапкою всередині є центром світобудови, в українській символіці це також символ сонця.
folkmoda.net
Квадрат
Ця фігура є однією із центральних в орнаментах багатьох культур. Вона символізує досконалість, гармонію, порядок. Перехрещений квадрат, який часто вишивають зокрема на чоловічих сорочках, означає "земне поле". Квадрат в українській традиції є одним із символів землі. Ідея цієї фігури – у розмежуванні простору, виділенні якоїсь частини (поля).
folkmoda.net
Світове дерево
Його ще називають Деревом життя. Цей символ зустрічається у мистецтві тих народів, модель світобудови яких містить три складових: підземне царство, земний світ і небесне царство. Дерево зображає: корінням – минуле, стовбуром – сучасне, кроною – майбутнє. В українській вишивці цей символ можна впізнати не лише у розгалуженому дереві (яке є як симетричним, так і асиметричним), а й у колоску, снопі, гілці, навіть виноградній лозі. У ньому водночас закладено істину єднання трьох світів та образ роду, продовження життя.
folkmoda.net
Ромб
Ромб є архаїчним знаком. Його пов`язують із плодючістю людини і землі. Основою розшифрування значення символу є чоловіче та жіноче начало. Він складається з двох трикутників. Та найцікавіше те, що в праукраїнському розумінні три кути ромба тримає жінка (як три кути оселі), а лише четвертий – чоловік, який завершує цілісність. Ромб (із крапкою посередині) є символом засіяного поля, яке мало надзвичайно велике значення для наших предків, означало достаток і добробут.
Ромбоподібні узори вишивали на весільних рушниках та на весільному одязі молодої. Одяг із вишитими ромбами молода жінка, завагітнівши, мала носити аж до народження дитини. Адже цей символ слугував сильним оберегом.
folkmoda.net
Сварга
Відомий під назвою свастика – це той самий хрест, але у русі. Символ сонячного культу, в магічну силу якого вірили усі древні народи. В давніх українців він асоціювався із силою домашнього вогнища, родинним щастям. Сварга може бути ліво- та правосторонньою. Лише остання означає рух за сонцем. Сварга, повернута проти годинникової стрілки, вважалася символом оберегового духовного полум'я, а за годинниковою стрілкою – символом родинного вогнища.
folkmoda.net
Ключі
Дослідники кажуть, що у давнину для нашого народу символ означав змію, яка асоціюється з водою. Змій як охоронець підземного світу символізував чоловічу сутність, родючість і запліднення. Він являвся в образі блискавки на дощовому небі. Край подолу жіночих сорочок вишивали рядами ключів, що своєю силою оберігали материнську сутність.
folkmoda.net
Повна рожа
Рожечка, або восьмипроменева зірка утворюється накладанням прямого хреста (символ чоловічого начала, Сонця) і косого хреста (символ жіночого начала, Місяця). Поєднання цих двох сутностей закономірно дає життя усьому. Повну рожу називають також Зіркою Матері. Саме такий символ ми часто бачимо на іконах Богородиці.
Восьмикутна зірка – один із найпопулярніших геометричних мотивів в українській вишивці. 8 – невипадкове число. Біофізики кажуть, що саме така зірка – октаедрон – зображає модель побудови енергетичного поля довкола будь-якого живого організму. Людська зигота після поділу має саме 8 клітин, 8 енергетичних потоків, які надалі формують фізичну і духовну основу ембріона.
folkmoda.net
Як повідомляв сайт vikka.ua, більше півтори сотні музикантів країни з’їхались у Черкаси на фестиваль-конкурс.
