Безробітні, підприємці, робітники, митці – кого тільки не побачиш у лавах бійців антитерористичної операції. І все ж воюючий керівник департаменту якоїсь державної установи або ж чинний депутат ради будь-якого рівня – рідкість. Чому на війну посилають тільки "простих смертних", а "сильні світу цього" можуть піти на війну тільки за власним бажанням, тобто тільки добровольцями?

Як депутати візит до військкомату "рекламують"

Голова Уманської райради Олександр Дячук та голова райдержадміністрації Ярослав Скус разом із сільськими і селищними головами району відвідали міський військкомат, аби пройти медкомсію та уточнити персональні дані. Пообіцяли – на черговій сесії закликатимуть іти у військкомат і уточнювати облікові дані всіх депутатів. Подібні акції, коли власним прикладом депутати заохочують громадян з’являтися до військкомату, відбуваються по всій Україні. Однак ефективність їх викликає сумнів. Нещодавно піти до військкомату закликали і депутатів Черкаської обласної ради.

– Депутат чи не депутат – він є громадянином України. Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу" регламентує дії кожного громадянина України чоловічої статі у разі виклику до військового комісаріату. При оголошенні певних станів у державі військовозобов’язані повинні з’явитися до військового комісаріату, уточнити свої дані. Якщо депутат не з’явився до військкомату з певних причин, то нехай це залишається на його совісті. Ця інформація конфіденційна, – говорить заступник військового комісара Черкаського обласного військового комісаріату підполковник Олег Захаренко.

За його словами, єдиним екс-депутатом, який нині служить у 14-му батальйоні територіальної оборони (так званому батальйону "Черкаси"), є колишній депутат Черкаської міської ради Святослав Вовкодав.

Потрібні державі – не воюють

Втім, якщо припустити, що депутатами, скажімо, облради, є керівники підприємств, установ та структурних підрозділів, то шанси побачити їх на передовій – мінімальні. Хіба що у випадку, якщо вони захочуть воювати добровільно.

У кожному міністерстві є перелік підприємств та установ, діяльність яких певним чином підпадає під бронювання тих фахівців, які виконують завдання підприємства в інтересах держави. Якщо керівники підприємств користуються такою бронею, то ця бронь їм надається. Це регулюють закони "Про військовий обов’язок і військову службу" та "Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку", – роз’яснює Олег Захаренко.

У Законі України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" йдеться: "Бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють в органах   державної   влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на  підприємствах,  в  установах  і організаціях, яким    встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це  необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).  Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві". Іншими словами, керівники та інші співробітники важливих для держави підприємств та установ мають своєрідний імунітет.

Коли депутатство воювати не вадить

Єдиним депутатом Черкаської обласної ради, який воює на Сході, є Анатолій Чупилка. Потрапив він до ради за результатами довиборів у Золотоноші і став одним із перших депутатів від ВО "Свобода" в облраді. Однак посвідчення депутата Анатолій Чупилка так і не отримав – зайнятий бойовими діями – воює снайпером у 95-ій аеромобільній бригаді.

Його колега – депутат Черкаської міської ради (депутатська група "Партії вільних демократів") Микола Бондаренко повістку отримав і до військкомату з’явився як законослухняний громадянин, не уникаючи обов’язку боронити державу.

– Мене приписали до батальйону територіальної оборони "Черкаси", вручили повістку, згідно з якою я зобов’язаний протягом шести годин після повідомлення з’явитися на пункт збору з речами, – розповідає депутат Черкаської міської ради Микола Бондаренко.

Разом із тим, нині частіше навпаки вояки стають депутатами. Як-от екс-боєць полку "Азов" Олег Петренко, який, не служивши раніше в армії, пішов добровольцем в зону АТО і навіть дослужився до звання молодшого сержанта. Він пройшов по черкаському мажоритарному округу до Верховної ради України. Каже: до зброї на Сході беруться різні люди.

– Зараз полк "Азов" налічує сотні осіб, – говорить народний депутат України Олег Петренко. – Це люди різного достатку – від підприємців до студентів. Є пенсіонери. Це люди абсолютно всіх професій, навіть архітектори є. Це люди різних національностей, зокрема й росіяни. Це люди різного віку – від 18 до 60 років. Це люди різних статей – щоправда, жінки тільки на кухні і в штабі.

Юлія Фомічова, для vikka.ua