Дев’ятсот мільйонів гривень заборгували споживачі підприємствам теплоенергетики України з початку опалювального сезону. Частина споживачів Черкаського «Теплокомуненерго» теж сплачує за послуги лише після подання на них до суду. Несплата, тарифи з мінімальною рентабельністю, високі ціни на газ плюс недосконале законодавство заганяють підприємства теплоенергетики в боргову яму. Як з неї вибратися – відповідь на це питання шукали в Черкасах учасники круглого столу. Подробиці – в наступному сюжеті.
Підприємства теплоенергетики цьогоріч опинилися у ще більшій скруті, ніж були до цього. Винна – цінова політика.
Сергій Одарич, міський голова м. Черкаси: «Україна має найдорожчий в Європі газ, хоча найближча до джерела видобутку. І по суті найнижчі тарифи на його транспортування».
Відтак підприємства, які використовують газ як сировину, опинилися за бортом світового ринку.
Сергій Одарич, міський голова м. Черкаси: «Конкурувати з російськими аналогічними підприємствами, які мають газ в 4-5 разів дешевше, як сировину, ніж, приміром, «Черкаський АЗОТ» або інше підприємство хімічної галузі, стало практично неможливо».
Не в кращій ситуації і підприємства теплокомуненерго. Ані держава, ані місцеві органи влади не можуть вкладати великі кошти у їхній розвиток, заміну мереж та капітальні ремонти котелень і центральних теплових пунктів. На додаток – збитки через борги споживачів за газ.
Роман Строжев, президент Асоціації «Газові трейдери України»: «В следующем году по концу отопительного сезона ми скорей всего будем иметь перетекающую задолженность предприятий ТКЭ за потребленный газ, как это уже происходит последние 10 лет».
Аби нарешті вибратися з боргової ями – переконані учасники круглого столу, – потрібно запроваджувати альтернативні джерела енергії та енергоощадливі технології. На ці потреби власних ресурсів підприємствам теплоенергетики бракує.
Микола Кушнір, директор КП «Черкаситеплокомуненерго»: «Навіть якщо в нашому тарифі наявна рентабельність, то всі вони до копієчки йдуть на поточні витрати, ні про який розвиток чи інвестування в нові технології сьогодні за рахунок нинішніх тарифів зробити неможливо».
Тому вся надія на інвестора. В деяких країнах, – розповідає президент Асоціації «Газові трейдери України», – приватний інвестор вже давно зайшов у сферу ЖКГ і перетворив ТЕК в прибутковий бізнес. Українськими підприємствами теплоенергетики теж зацікавилися інвестори.
Роман Строжев, президент Асоціації «Газові трейдери України»: «Интерес к ТКЭ проявляет как отечественный, так и иностранный бизнес из различных отраслей, банки, предприятия, работающие в этой сфере, организации энергопоставляющие».
Позитивний приклад інвестування – Черкаська ТЕЦ. За словами Володимира Бондаренка, за два роки в підприємство вклали близько 80 млн. грн.
Але щоб інвестор таки наважився вкладати гроші у вітчизняну систему теплової енергетики, необхідно створити прозорі правила гри в цій сфері, удосконалити законодавство та передбачити певні пільги для інвесторів та підприємств ТЕКу. Поки що на такі пропозиції місцевої влади Кабмін так і не відреагував.