Близько ста вісімдесяти мільйонів гривень потрібно кредитним спілкам Черкащини, аби витягти їх з боргової ями. Таку цифру називають у Держфінпослуг України. У межах держави сума необхідного рефінансування спілок сягає одного мільярда гривень. Єдине джерело, яке може надати ці кошти, – це держава. Утім, Кабмін та Верховна Рада зволікають в ухваленні будь-яких рішень щодо рефінансування спілок. Тим часом у ста двадцяти трьох тисяч вкладників зростають шанси не побачити своїх коштів. На Черкащині свої заощадження можуть втратити двадцять чотири тисячі вкладників. Але в обласній Асоціації кредитних спілок переконують, що знають, як цього уникнути. Про їхній антикризовий план розповість Вікторія Курченко.
Упродовж двох днів оздоровлення кредитних спілОк – топ-тема для всіх, хто має до них відношення. Спершу до Черкас приїхали міжнародні експерти, аби поділитися досвідом.
Барі Леннон, віце-президент Всесвітньої ради кредитних спілок: «Є країни, які швидко реагують на ті виклики, які робить фінансова криза. В інших – це набагато довший процес».
Саме такою країною, – на переконання Барі Леннона, – і є Україна. Але і в Штатах кредитна кооперація переживає потрясіння. На відміну від тамтешніх банків, які теж звернулися до уряду за милостинею, спілки обрали інший шлях.
Девід Річардсон, експерт Всесвітньої ради кредитних спілок з питань створення системи рефінансування: «Вони пішли на запозичення у співпраці з урядом, але не просили дати їм грошей, щоб просто закрити витрати. Ми впевнені, що з таким підходом, ми можемо вирішити проблему в Америці».
Такий підхід пропонують міжнародні експерти і Україні. Фінансову підтримку не обіцяють, натомість готові надати технічну. Голови правління черкаських спілок рефінансування теж називають ліками від хвороб кредитних об’єднань.
Ольга Гордієнко, голова правління КС «Обереги»: «Питання рефінансування кредитних спілок стало не просто так. Воно стало, я думаю, пізно. Якби ми його порушили минулого року, такої ситуації не було б».
Альтернативи кредитних спілок немає, переконані учасники круглого столу. Тож реанімувати кредитні об’єднання потрібно.
Геннадій Мельниченко, представник правління Асоціації кредитних спілок Черкащини: «Тільки кредитна спілка може дійти до конкретного села, до конкретного споживача фінансових послуг. Жодного банку нема в селі з населенням 2000».
Вже наступного дня Асоціація запропонувала власний проект оздоровлення кредитних об’єднань. За ним, держава має рефінансувати спілки. Кошти вони отримуватимуть або через новостворену об’єднану кредитну спілку, або через установу, яку запропонують Кабмін та Держфінпослуг.
Геннадій Мельниченко, представник правління Асоціації кредитних спілок Черкащини: «Коли кредитна спілка отримає фінансування, вона повинна направити частину коштів на кредитування і повернення вкладів».
Утім, це стане можливим лише у разі внесення змін до чинного законодавства та роботи державного регулятора. Над втіленням пілотного проекту вже працює група народних обранців. Зокрема, врегулювання законодавчих змін та затвердження постанов Кабміну здійснюють депутати Єресько, Іваненко, Кузьменко та Савченко. Натомість представниця Держфінпослуг переконує, що регулятор теж не пасе задніх, а робить реальні кроки. Приміром, вводить тимчасові адміністрації в проблемних спілках, розробляє механізми відновлення стабільності в тих, що працюють.
Галина Третьякова, член Держфінпослуг України: «Вводим на 3-6 месяцев. Практически у него основная задача – собрать общие сборы членов кредитных союзов и выбрать то руководство, которому они бы доверяли».
Пілотний проект оздоровлення кредитних спілок та резолюцію конференції схвалили її учасники. Тепер черга – держави. Адже на реалізацію проекту вона має виділити сто вісімдесят мільйонів гривень.
