Черкаси можуть потонути у власному смітті. Бо за кілька місяців його просто не буде, куди вивозити. Міський полігон, що біля Руської Поляни, майже вщерть наповнений непотребом. Височезні гори сміття гниють там просто неба. Його б мали, як у всьому цивілізованому світі, переробляти. Та підприємство, що орендує землю під полігоном, за багато років так і не побудувало спеціалізованого заводу. А тепер, за рішенням суду, ще й має повне право будь-коли поставити шлагбаум і не пропустити жодного самоскида на звалище. Про замкнене сміттєве коло – спеціальний репортаж Вікторії Курченко.
Лідія Вивериця, жителька с. Руська Поляна: «Пікети стояли день і ніч. Усі були проти, знали, чим це закінчиться. Бувають такі дні, може, воно, як вітер звідти, запахи відчуваються».
Заважає дихати на повні груди жителям Руської Поляни сміття з Черкас. Між міським полігоном і селом – кілька кілометрів.
Вікторія Курченко, кореспондент: «Такі гори сміття тут виросли за 12 років. Зараз вони займають площу в 6 га. І щодня вантажівки з Черкас привозять сюди 1,5 тисячі кубів нового непотребу».
Що, на перший погляд, смердючі відходи, насправді – золоте дно, за яке вже кілька років триває запекла війна. Бо цей полігон належить місту. Збудований за понад п’ять мільйонів бюджетних коштів. І зараз на балансі в «Черкаської служби чистоти». А от земля під звалищем в оренді у приватника – ТОВ «Українська екологія». Сторони не можуть дійти згоди – хто кому має платити. Чи «Черкаська служба чистоти» «Українській екології», що складує сміття на її землі. Чи навпаки – приватне підприємство комунальному за те, що теж користується міським полігоном. В абсурдній ситуації з двома господарями владці нинішні звинувачують своїх недалекоглядних попередників.
Микола Кудрявцев, керуючий справами виконкому: «У 2003 році, згідно з розпорядженням тодішнього голови ОДА, із ТОВ «Українська екологія» укладено договір оренди земельної ділянки. Головною умовою договору було те, що земельна ділянка передається відповідному товариству під розміщення підприємства з переробки та утилізації ТПВ».
Та минуло дев’ять років, а сміття як гнило, так і гниє просто неба. Тут накопичується газ, який будь-коли може спалахнути.
Іван Лут, черкаський міжрайонний природоохоронний прокурор: «У зв’язку з чим, природоохоронна прокуратура звернулася до суду з позовом щодо розірвання вказаного договору оренди. Господарським судом у минулому році задоволено наші позивні вимоги. Але ТОВ «Українська екологія» звернулося з апеляційною скаргою до вищої інстанції».
І Феміда стала на бік приватника. Бо в договорі, каже прокурор, не зазначено, коли саме підприємство має збудувати сміттєпереробний завод. Тому знову йти до суду з тією ж претензією у прокуратурі сенсу не бачать. Хіба що полігон почне шкодити довкіллю. Нині ж він – мало не взірець на всю Черкащину, кажуть в обласній екоінспекції.
Олег Савицький, начальник Державної екологічної інспекції в Черкаській області: «Порівняно з 2007 роком, практично викиди в атмосферу вдвічі зменшені. Лабораторія виїжджала, робила заміри тамтешніх ґрунтових вод, то вони всі в нормі».
Та від висновків фахівців і судових рішень гори на полігоні не меншають. Він обнесений піщаним валом. Від землі до вершини – кільканадцять метрів. Сміття тут уже по самі вінця.
Олександр Варденський, директор КП «Черкаська служба чистоти»: «Думаю, до осені, якщо нічого не робити. Може, до Нового року… Потім не буде, куди складувати. Вгору його складувати більше не можна, тому що можуть бути зсуви та прориви фільтрату, і сміття буде розлітатися. Не можна буде з ним впоратися».
Сміттєвий апокаліпсис може настати ще раніше. Будь-коли, каже Олександр Варденський, орендар може поставити тут шлагбаум і не пускати на звалище самоскиди. На те має відповідне рішення Вищого господарського суду. За ним, місто ще півтора року тому повинне було вивезти звідси все сміття в невідомому напрямку.
Олександр Варденський, директор КП «Черкаська служба чистоти»: «Тут мільйони кубів сміття, забрати його і Господь Бог не зможе».
Такого сміттєвого колапсу Черкасам не влаштовуватиме, запевняє приватник. Але й переробного заводу ближчим часом точно не будуватиме, як того хоче місто. Мовляв, зараз невигідно. В оскандаленій «Українській екології» пропонують натомість інший вихід із ситуації – дешевший.
Євгеній Званський, директор ТОВ «Українська екологія»: «Есть такая технология, как биоремидиация, которая позволяет при помощи реагентов сделать усадку ныне действующего полигона, что даст возможность не строить новые очереди полигона и не занимать земли. Речь идет о порядка 500-600 тыс. долларов. 3-4 месяца – и мы освобождаем этот полигон, можно продолжать возить мусор».
Підприємство, запевняє директор, не проти складчини з містом. Щоби потім господарювати на полігоні вдвох. Як ні – готове все зробити самотужки, бо вже має інвесторів. Але за це «Українська екологія» просить полігон собі у власність.
Євгеній Званський, директор ТОВ «Українська екологія»: «Нам единственное, что необходимо – это четкое решение власти города. Но мы ответа ни на одно, ни на другое не получили».
Схоже, владці за стіл переговорів із приватником сідати не збираються. У міському бюджеті цього року закладені кошти на розроблення проекту нового сміттєвого полігону.
Алла Грохольська, начальник управління ЖКГ МВК: «Ми звернулися до обласного управління ЖКГ, до управління Держкомзему в Черкаському районі про виділення нового майданчика під будівництво звалища. Але, на жаль, на сьогодні ні від одного, ні від іншого відповіді не надійшло».
Тому необхідні 15 гектарів для нового звалища в мерії планують шукати не лише в Черкаському, а й інших районах. А що далі від міста – то дорожче коштуватиме вивезення сміття. І у війні між владою та бізнесом традиційно програє звичайний містянин. Та й час грає проти міста.
