Щоб гарно відпочити – великі гроші не потрібні. Це довели троє черкаських юнаків. Поки решта відпочивальників штурмують каси вокзалу та туристичні агенції і при цьому готують кругленькі суми, хлопці помандрували Україною автостопом. Тобто пересувалися винятково на попутках. Причому задарма. Усього за два тижні черкаські автостопери побували на Заході та Півдні. Своїми враженнями від вояжу вони поділилися з Вікторією Курченко. Далі – сюжет з циклу «Просто літо».
Мет, Анєгін і Фенікс. А в народі Матвій, Женя та Паша. Ці троє хлопців влаштували собі незабутній відпочинок. Спакували речі – і гайда автостопити Україною.
Павло, автостопер: «У каждого из нас разная цель – кто-то хочет сбросить лишний вес, но это не я».
Євген, автостопер: «Я ищу смысл жизни!»
Матвій, автостопер: «А я ищу счастье!»
Це жартома. А якщо серйозно, говорять хлопці, всьому причина – нестримна жага до пригод. Мет – найдосвідченіший автостопер серед них. Каже: щоб так мандрувати треба мати неабияке терпіння та міцні нерви. Бо ось у такій позі можна не одну годину на дорозі простояти. Найліпше, говорять черкаські вояжери, ловити автівки біля заправок.
Павло, автостопер: «Когда вдвоем, тога водителю не так страшно, что его толпа побьет, заберет машину и обкрадет. Троим очень сложно. Нам чудом удавалось только пару раз проехать вместе и все».
А проїхали вони понад тисячу кілометрів. Причому задарма. У тому й суть автостопу. Українські водії, кажуть юнаки, ще не звикли підбирати незнайомців. Тож чимало довелося і на своїх двох чемчекувати.
Матвій, автостопер: «Одну пару я потерял, хотя она была уже разбитенькая. Вторую – попал под дождь, она раскисла. А третью – стер, дырки на подошвах появились уже. Спина на одной футболке нереально грязная, отстирать уже нельзя».
Павло, автостопер: «Рюкзаки были действительно огромнейшие, тяжело было с ними передвигаться, была там и одежда, и техника – ноутбук, камера. У парней – палатка, казанок».
Останнє приладдя знадобилося їм двічі. Не впіймавши попутки, вояжери ночували просто неба. Та навіть про це не жалкують. Кажуть, і хотіли хоч ненадовго втекти від благ цивілізації.
Матвій, автостопер: «Воды не хватало, потому что все время солнце палило. Купили – сразу выпили. Поэтому это и по деньгам много выходило, и ее всегда не хватало».
Об’їхавши пів-України, автостопери витратили усього 3 тисячі гривень. Ночували або у знайомих, або винаймали житло. Кажуть: найдобріші люди живуть на Заході, а от курортний Південь їм не до душі.
Євген, автостопер: «Одеса розчарувала, мабуть, своїми жителями. Те, що я очікував від Одеси, не отримав, не вразила своєю красою чи чимось таким».
Надалі хлопці планують автостопити вже Європою.
