Авторитарним стилем управління, гігантоманією та жорстокістю запам’ятався на Черкащині губернатор Сергій Тулуб. Свої порядки він тут узявся заводити з перших днів. Про 4 роки біло-синьої епохи на Черкащині – Олена Берестенко.
Кілька місяців Черкащина чекала на губернатора. Дочекалася. Донецького.
Хоч коріння донецьке, душа та серце – черкаські, з перших хвилин призначення переконує Тулуб. Згадує увесь свій родовід.
2010 рік
Після теми сімейної переходить на політичну. Обіцяє працювати з усіма. І опонентів не пресувати.
Сергій Тулуб, голова Черкаської ОДА: «Разом із вами, незалежно від кольору, ми будемо реалізувати програму «Україна для людей».
На практиці ж у його свиті з’являються лише однопартійці: затяті регіонали, віддані своєму шефу.
Віктор Борисов, політичний оглядач: «Він «душевєд» ще той. Підбирав тих, хто буде виконувати вказівки, незважаючи на законні та моральні перестороги».
Під таким управлінцем Черкащина стогнала 4 роки. Він підім’яв під себе всіх очільників на місцях. Хто не прогинався – того команда Тулуба прибирала. Як от міського голову Черкас.
Віктор Борисов, політичний оглядач: «Він переконав мене особисто в тому, що Черкащина – це зовсім не козацький край. Бо кожен начальник, який із ним працював, перетворювався на такого собі блазня. І робив усе, що від нього чекали. Всі люди розуміли, з ким вони мали справу, але мовчали».
Мовчали, бо боялися, пояснюють аналітики. І навіть не за бізнес чи здоров’я. А за власне життя. Бо методи Тулуба були далекими від демократичних.
Сергій Варич, аналітик ГМ «ОПОРА: «Що робили бандити в 90-их? Якщо торговці переставали їм платити, вони їх рекетували, били, подекуди вбивали. Такими самими методами діяла ця команда щодо всіх громадян України».
Окрім авторитарного стилю управління, Тулуб відзначився нечуваним марнотратством. Про діаманти дружини та іспанські вілли Героя не писали тільки ліниві. Швидко збагатившись за свої міністерські роки, Тулуб став «вугільним маршалом».
Сергій Варич, аналітик ГМ «ОПОРА»: «Розкіш любив, машини, свити побільше. Щоб усі його боялись, це значить, що людина щось глибоко втратила внутрішньо – у своєму інтелектуальному та моральному розвитку».
Пробіли у вихованні переросли в манію переслідування, кажуть аналітики. За Тулубової епохи мирні містяни, незгодні з політикою влади, зазнали найбільших утисків і гонінь. Людей лякали та кидали за грати. Дійшло й до фізичної розправи.
– Голова разбита…
Страждав «солдат Януковича» і на гігантоманію. Бо з перших місяців узявся за будівництво масштабних проектів: обласної лікарні, перинатального центру, музею Шевченка в Каневі. На цих проектах і погорів. Прокуратура інкримінує Тулубу розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах. Нині – він у вигнанні і в розшуку.
