Хімічний гігант Черкас стає більш відкритим для містян. На власні очі побачили роботу «АЗОТу» зсередини вже із півтисячі черкаських школярів. Вони побували там, де до того не ступала нога звичайного містянина, – у цехах, де виробляють аміак, капролактам і неконцентровану азотну кислоту. Доступ до режимного об’єкта школярі отримали завдяки почесному президенту «АЗОТу» Валентині Жуковській. Вона переконана: черкасці мають право знати, чим живе найбільше підприємство міста.
Завдяки йому Черкаси ще в минулому столітті отримали статус міста хіміків. Стороннім вхід на «АЗОТ» суворо заборонений, бо об’єкт режимний. Лише цьогоріч, на кілька тижнів, виняток зробили для черкаських школярів. Вони сюди приїздять на екскурсію. Спершу візитерам переповідають, чого тут робити не можна.
Інструктор: «Самопроизвольно не заходить ни в какие технические подразделения. Только там, где вас водят. Все-таки это химическое предприятие, химические цеха».
Після детального інструктажу, з протигазами та касками, старшокласники вирушають на оглядини підприємства. По території пересуваються на автобусі. Бо її площа, як 700 футбольних полів разом узятих. Почергово школярів проводять до цехів, де виробляють аміак, капролактам і неконцентровану азотну кислоту. Скрізь посилені заходи безпеки. Це для того, пояснюють візитерам АЗОТівці, щоб тримати під контролем небезпечні речовини.
Дмитро Чемерицький, інженер-технолог цеху «А-5» ПАТ «АЗОТ»: «При вдыхании аммиака, большой концентрации, можно получить ожог легких. При попадании жидкого аммиака на кожу также появляется раздражение и ожог».
Натомість контрольований аміак, серед іншого, – сировина для виробництва мінеральних добрив. АЗОТівські відомі не лише в Україні. Як і тутешній капролактам, якого більш ніде в державі не продукують.
Анатолій Горобченко, начальник цеху «К-7» ПАТ «АЗОТ»: «Это сырье, для получения полимеров – полиамидов. А полиамид используется для получения текстильных волокон. Самое распространенное и самое понятное – колготки. Все колготки делаются из нейлона, сырьем для которого является наш капролактам».
Ясна річ, школярів у самі виробничі приміщення не пускають. Зате дають удосталь роздивитися тутешні промислові пейзажі. За два тижні, відколи на «АЗОТ» водять екскурсії, тут побували із півтисячі черкаських старшокласників.
Інна Омелюх, екскурсовод: «Це величезне підприємство, яке було закритим і ніхто про нього не знав. Ініціатором цих екскурсій був «АЗОТ». А конкретніше – почесний президент Валентина Жуковська. Це все підтримав департамент освіти».
Мета таких екскурсій, за задумом пані Жуковської, – не тільки показати школярам, чим живе найбільше підприємство міста. А ще й продемонструвати, що гарну роботу можна знайти в рідних Черкасах, а не деінде.
Олексій Алєксеєнко, учень Черкаської гімназії №9: «Я – ученик химико-биологического класса. И в дальнейшей жизни я, может быть, постараюсь связать свою жизнь с этим предприятием».
Дарина Константинівська, учениця Черкаської гімназії №9: «Только положительные впечатления. Было очень приятно, что благодаря этому предприятию наш город знают далеко за пределами Украины».
