День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів відзначили і в Золотоноші. 15 лютого там відбулася низка заходів, присвячених 23-ій річниці виведення радянських військ із Афганістану. Тамтешні афганці та їхні родичі поклали квіти до підніжжя пам’ятника та згадали тих, хто загинув у жорстокій війні. Військовий конфлікт тривав 9 років 1 місяць і 20 днів і коштував радянському народові численних людських жертв і матеріальних втрат. Подробиці – в наступному сюжеті.
Афганська війна розпочалася у грудні 1979 року. Збройний конфлікт за участю Радянського Союзу на території Афганістану тривав 9 років 1 місяць і 20 днів. Своє життя у боях поклали більше 14 тисяч радянських солдатів. Останній воїн залишив Афганістан 15 лютого 1989 року. Багато людей звідти повернулися інвалідами, та всі без винятку отримали глибокі душевні травми. Тому сьогодні вони, як ніхто інший, знають ціну миру.
Анатолій Скрипник, учасник військовий пенсіонер Міністерства оборони України: «Не дай, Боже, комусь побачити той жах. Коли ми перебували в Афганістані, не думали, які будуть наслідки. Ми скільки на день із друзями не зустрічалися, завжди віталися один до одного, бо кожне вітання могло б бути останнім».
Із того часу минуло 23 роки. Традиційно по всій Україні вшановують пам’ять воїнів-інтернаціоналістів. Не злякав мороз і золотонісців. Члени міськрайонної спілки ветеранів Афганістану прийшли до пам’ятника. Долучився до них і народний депутат України Богдан Губський. Він не лише вшанував загиблих воїнів квітами та хвилиною мовчання, а й підтримав коштами п’ять сімей ветеранів.
Богдан Губський, народний депутат України: «Кожен із нас повинен бути вдячним воїнам-інтернаціоналістам, які віддали своє життя, захищаючи рідну Вітчизну, щоб всі ми могли мати мирне небо. Сьогодні я, як народний депутат України, докладу всіх зусиль, аби соціальний захист ветеранів-афганців і воїнів-інтернаціоналістів був покрашений».
П’ять років тому за ініціативи депутата побудували пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам. Це бронзовий птах, який символізує героїчний подвиг. Аналогів йому немає в Україні.
Анатолій Скрипник, військовий пенсіонер Міністерства оборони України: «Перша людина, яка відгукнулася на наше прохання, – це Богдан Губський. Так, можна закинути йому, що він десь щось не доробив, але немає такої людини, щоб робила щось без помилок. Але тут я знімаю капелюха перед ним, бо він зробив громадянський вчинок – привіз гроші та сказав: «Хлопці – це святе».
Окрім того, перебуваючи на Лівобережжі, Богдан Губський завітав ще й у Канів. Завдяки йому там побачила світ книга про діяльність районної спілки ветеранів Афганістану. А у Драбівській спілці за його сприяння з’явився новий прапор воїнів-інтернаціоналістів, який стане символом мужності та героїзму.
