«Покращення» для залізничників. У Смілі незабаром стане на 400 безробітних більше. А черкаські пасажири вже не зможуть користуватися такими зручними та звичними потягами, як «Умань-Харків», «Умань-Ясинувата», «Шевченко-Москва», «Черкаси-Львів» і «Черкаси-Сімферополь». Не буде й низки причепних вагонів – «Шевченко-Феодосія», «Шевченко-Сімферополь», «Шевченко-Адлер», «Шевченко-Санкт-Петербург» тощо. Такі результати реорганізації та оптимізації, які проводить «Укрзалізниця». Про причини та можливі наслідки такого соціального експерименту більше дізнаєтеся зі спеціального репортажу.
Черкащанка Тетяна Костянтинівна родом із Росії. Там у неї живуть усі родичі. До рідних на Кубань завжди їздила потягом від станції Шевченка, що у Смілі. Купувала квитки у причіпний вагон. Незручно, але іншого виходу не було. Нещодавно почула, що й такої можливості – раз на рік побачити рідних – її позбавлять.
Тетяна Костянтинівна, черкащанка: «Я уже 35 лет езжу, у меня там все родные живут. Поездами «Львов-Адлер», «Киев-Адлер». Когда я узнала, что их отменяют, я страшно огорчилась. Чем это было мотивировано, я не понимаю, и что нам взамен дадут?».
Побоювання Тетяни Костянтинівни мають міцні підстави. Нещодавно до працівників Шевченківської вагонної дільниці, яка опікується багатьма залізничними перевезеннями Черкащини, дійшла жахлива звістка. Їх об’єднують із аналогічним підприємством у Знам’янці, щоб потім ліквідувати взагалі. 400 працівників дільниці, переважно смілян, скоротять. Усі потяги та причіпні вагони Шевченківської прописки також скасують.
Лідія Олійник, лідер профспілкової організації залізничників Шевченківської вагонної дільниці: «Пасажирська служба Одеської залізниці вже із 30 жовтня скасовує поїзд «Умань-Харків», із 6 листопада – поїзд «Шевченко-Москва». Хоча ці поїзда повністю заповнені на 90-97%, є і 104%, залежно від того, який взяти день і місяць».
Галина Мигаль, голова Вільної профспілки залізничників України на підприємстві: «З травня 2012 року не закладено в розклад руху жодного поїзда Шевченківської вагонної дільниці. Також не закладено жодного поїзда Знам’янської вагонної дільниці. То в нас виходить так: школа є, вчителі є, а дітей нема. Лікарня є, лікарі є, нема ліжок».
Профспілковий актив підприємства, із більш як 15-річною історією, забив на сполох. Не буде потягів – не буде роботи. Адже куди йти працювати після звільнення робітникам із вузькою спеціалізацією залізничника, тим більше у Смілі? Через специфіку роботи на Шевченківській вагонній дільниці працюють родини.
Лідія Олійник, лідер профспілкової організації залізничників Шевченківської вагонної дільниці: «У мене найбільше болить душа за наших працівників, куди вони підуть під час реорганізації».
Галина Мигаль, голова Вільної профспілки залізничників України на підприємстві: «У нас на підприємстві працюють родини. У нас є сім’я Павлюків – це мати, син, невістка. Люди працюють, люди знайомляться, люди одружуються. І таких назвати можна дуже багато. На сьогодні людей залишають без засобів для існування».
Закриття та об’єднання вагонних дільниць відбувається по всій Україні. Люди переконані: це ні що інше, як підготовка до приватизації державного підприємства «Укрзалізниця».
Іван Тімофєєв, голова Ради ветеранів підприємства: «Розвалімо останню структуру державного підпорядкування та вийдемо на фінішну пряму. Чия це ідея? Воно все налагоджено, як годинниковий механізм. Я противник того, щоб потяги Шевченківської прописки скасовували, переставляли й так далі».
Володимир Дімітрієв, ветеран-залізничник: «Позбавляють дуже багатьох людей робочих місць. Пасажирам буде дуже незручно, тому що доведеться робить пересадки в тому чи іншому пункті».
Володимир Дімітрієв – залізничник із 45-річним стажем. Роботі на Шевченківській дільниці віддав більше 15 років життя. Ситуацією, що склалася, чоловік обурений.
Володимир Дімітрієв, ветеран-залізничник: «Я за те, щоб це підприємство процвітало, а не закривати його, як хочуть цього наші керівники».
Щоб прояснити ситуацію, профком Шевченківської вагонної дільниці влаштував загальні збори та запросив на нього керівництво з Одеської залізниці. Начальник пасажирської служби Одеської залізниці Юрій Тягнирядно підтвердив побоювання людей. За його словами, оптимізація та реорганізація викликані тим, що пасажирські перевезення для Одеської залізниці збиткові.
Юрій Тягнирядно, начальник пасажирської служби Одеської залізниці: «За 2010 год по Шевченковскому вагонному участку допущен убыток в размере 17 млн. 642 тыс.грн. За первое полугодие 2011 года по участку допущен убыток 9 млн. 785 тыс. Убыток растет» .
Як зазначив Юрій Тягнирядно, потяги та людей скорочуватимуть по всій Одеській залізниці, щоб підвищити її прибутковість. Між тим, керівництво обіцяє працевлаштувати скорочених за рахунок місць, які вивільняться на інших підприємствах. Приміром, у …Миколаєві.
Юрій Тягнирядно, начальник пасажирської служби Одеської залізниці: «Для Николаевского вагонного депо понадобится принять на работу 78 проводников и начальников поездов. Далее, с учетом того, сколько человек пенсионного возраста трудится как по Николаеву, Знаменке, по Шевченко».
Такі пропозиції чомусь не додали оптимізму працівникам Шевченківської вагонної дільниці. Поки вони спілкувалися із своїм одеським керівництвом, у Черкасах Сергій Тулуб зустрічався із начальником Одеської залізниці Миколою Луханіним. Люди покладали на цю зустріч неабиякі надії. Сподівалися, що губернатор зуміє переконати: напередодні Євро-2012 держава не повинна залишати центральну Україну без залізничного сполучення. Журналістів на цю зустріч не запросили. Про її результати розповів голова обласної Федерації профспілок Петро Шевченко.
Петро Шевченко, голова Федерації профспілок Черкаської області: «Домовленість є, викладені аргументи від нас, від ОДА. Звичайно, ці проблеми треба вирішувати не лише на місцевому рівні, а й на рівні Кабміну».
Тож тепер сподівання працівників Шевченківської вагонної дільниці на збереження робочих місць ще більш примарні. Вони вирішили відстоювати свої права самостійно. Наприкінці жовтня поїдуть до столиці на Всеукраїнську акцію протесту залізничників.
Світлана Пічугіна, кореспондент: «Керівництво Одеської залізниці пообіцяло працевлаштувати всіх звільнених працівників. Та чи справдяться ці обіцянки, невідомо. Достеменно відомо лише одне: що постраждають черкаські пасажири».
