Черкаські школярі прагнуть зробити місто чистішим. Учні 25-ої школи в межах екологічної акції «Рідне місто – чисте місто» прибрали ділянку місцевого пляжу. На ньому полюбляють відпочивати жителі мікрорайону «Д». Згуртували та підтримали школярів, директор і вчительський колектив навчального закладу. Волонтери сподіваються, що черкасці таки засвоять істину: «чисто не там, де прибирають, а чисто там, де не смітять». Розповідає Марина Лук’яненко.
Зробити місто чистішим учнів 25-ої надихнули вчителі навчального закладу. Генеральне прибирання місцевого пляжу школярі провели в межах волонтерської акції «Ми народжені для добра!». Минулоріч восени учні разом із вчителями вже проводили подібний захід. Цього року до волонтерського загону доєдналися батьки. Загалом участь у великому прибиранні взяли 40 небайдужих жителів мікрорайону. Серед них і вчителі, і школярі, і їхні батьки.
Лідія Мисько, заступник директора з виховної роботи Черкаської ЗОШ № 25: «Наші діти щирі та відверті. Вони завжди відгукуються на прохання допомоги, тож для нас сьогодні це була не проблема. Тут є і учні 9-их класів, які лише вчора пройшли державну підсумкові атестацію, і учні, які оздоровлюються при шкільному таборі, і активісти шкільного парламенту».
Такі акції покликані не тільки виховати нове покоління екологічно свідомих черкасців, а й згуртувати шкільний колектив, переконує Лідія Миколаївна. Зі сміттям школярі та вчителі боролися пліч-о-пліч. Назбирали близько 10 мішків.
Іра Гузій, учениця 11 класу Черкаської ЗОШ № 25: «На цей пляж я ходжу дуже рідко, бо тут дуже брудно… Думаю, тепер тут буде приємніше відпочивати. Це прикольно гуртом поприбирати, тим більше, що ми тут разом із класом».
Незважаючи на те, що нині канікули, лінощі школярів не здолали. Волонтери мужньо довели свою справу до логічного кінця. Оглянувши прибраний пляж, діти висловили сподівання, що черкасці таки засвоять істину: «чисто не там, де прибирають, а чисто там, де не смітять».
Данило Кочмар, учень 8 класу Черкаської ЗОШ № 25: «Я все одно тут відпочиваю. Тож мені було не ліньки поприбирати тут. Для того, щоб перевиховати всіх черкасців, щоб вони не смітили, потрібно багато часу, зусиль, грошей, мабуть. Головне, звісно, починати із себе».
