Освіта для особливих. У черкаських школах почали впроваджувати інклюзивну освіту – для дітей із особливими потребами. Найголовніша мета – залучити їх до активного суспільного життя. Таку систему освітніх послуг черкасці запозичили у грузинів. Із подробицями Юлія Доброскок.
Шістнадцятирічна Аня Деркач – одна із тих, хто отримує інклюзивну освіту. Дівчина – інвалід дитинства з діагнозом ДЦП. Цього року Аня вперше сіла за шкільну парту як звичайна школярка.
Анна Деркач, учениця: «Мені навчатися тут дуже подобається. Я дуже хочу потрапити на урок англійської».
Дівчинка дуже здібна й активна, кажуть учителі. У неї нестримне бажання знати все.
Лідія Сівоченко, вчитель української мови та літератури ЗОШ № 26: «Визначає граматичні основи, розрізняє склади, речення».
Мама Ані каже: дитину не впізнати. Що згодилася долучити доньку до інклюзивної освіти, жодного разу не пошкодувала. Головна перевага такого навчання, зауважує, – швидка соціалізація її хворої дитини.
Ліана Деркач, мама дитини з особливими потребами: «Шкільна родина – це особливий організм. Колектив і діти дають неоціненний досвід, який не замінити нічим. Дитина вчиться спілкуванню, вчиться мислити і т.д.».
ЗОШ № 26 – одна із тих, де мають змогу проходити адаптацію діти з особливими потребами. У цьому навчальному закладі разом із здоровими школярами сьогодні навчаються четверо дітей із інвалідністю. Вони до цього займалися за індивідуальними програмами та фактично були ізольовані від суспільства. Для перебування особливих дітей у школі створені всі умови. Тут побудували пандуси та створили спеціальний санвузол із зручними поручнями. Беруть на навчання всіх без винятку діток із особливими потребами, кажуть педагоги. Тут головне – спільне бажання дітей і батьків.
Людмила Засенко, заступник директора ЗОШ № 26: «Перш аніж створювати такі класи, ми проводили роботу з батьками. У батьківських колективах проблем ми не було. А ось із батьками цих дітей треба було більше працювати, слід їм було доводити ефективність такого навчання».
Активно впроваджувати інклюзію в черкаських школах почали лише з початку цього навчального року. Досвід використання такої системи освітніх послуг черкасці запозичили у грузинів. Основне завдання інклюзії – залучити дітей із особливими потребами до активного суспільного життя.
Ірина Топчій, директор департаменту освіти та гуманітарної політики МВК: «На сьогодні вже 85 дітей, які раніше займалися індивідуальною формою навчання, до яких приходили вчителі додому, вчаться у школі».
Діти-інваліди вчаться у школі за інклюзивною програмою та дистанційною.
Ірина Топчій, директор департаменту освіти та гуманітарної політики МВК: «Учителі для них готують індивідуальні завдання. Ми дуже вдячні також Центру соціальних служб. Вони нам допомагають соціальними працівниками. Це важливо, бо таких людей у школі немає».
Сьогодні елементи інклюзії частково є у школах № 3, 5, 25, 30 і 32 . У департаменті освіти та гуманітарної політики ведуть облік дітей, які можуть бути охоплені інклюзивною формою навчання. Для цього там створили спеціальний банк даних.