Із середмістя Черкас зникла столітня споруда. На місці старовинної іудейської комуналки зводять готель. Будує його черкаська фірма на замовлення підприємця. І хоч усі дозволи підрядник має, а сама будівля, кажуть там, на ладан дихала, – історики виступили проти забудови. Чому – Олена Берестенко розкаже.
Ці світлини черкаський історик Назар Лавріненко зробив кілька днів тому. І відразу виклав у соціальні мережі. На фото – напівзруйнована будівля у середмісті Черкас. У ній, переповідає краєзнавець, століття тому мешкали черкаські купці-іудеї. Тож споруда, упевнений пан Назар, важливий свідок історії.
Назар Лавріненко, історик: "Іудейська історія нашого міста вона не вивчена, практично не відтворена. А, повірте, наше містечко було один із крупних іудейських міст повітових центрів Правобережжя. І історія іудейської громади Черкас вона варта уваги".
За кілька днів історичну споруду у середмісті Черкас будівельники змінили до непізнаваності. Тут згодом зведуть готель. На будівництво, кажуть забудовники, мають усі необхідні дозволи. Та й споруда, додають на фірмі підрядника, ще рік-два й завалилась би сама. Мовляв, прогнила до останнього дерев’яного бруска. І вже 13-ий рік, за висновками фахівців, як аварійна.
Леонід Лукієнко, начальник виробничого відділу ПП "Надія": "Служба охорони не заперечує проти. Тобто, ця ділянка може бути забудована відповідно до чинного законодавства".
Нові апартаменти, що упродовж року з’являться на Фрунзе, ідеально впишуться в архітектурний ансамбль Черкас, обіцяють забудовники. Решткам матеріалу, що вціліє при знесенні, планують дати нове життя.
Леонід Лукієнко, начальник виробничого відділу ПП "Надія": "Все, що цінне там може бути, типи цегли столітньої, її збирають вручну, складають на підноси, щоби можна було використати зокрема й для цієї забудови, фрагментами. Щоби зберегти".
А зберігати, кажуть історики, на Черкащині є що. Хоч реєстри архітектурних пам’яток, що потребують охорони, не оновлювались з 80-их. Тож нічийними та безстатусними залишаються сотні унікальних пам’яток. Врятувати їх від загибелі, упевнені історики, може лише небайдужість владців.