Велика вода – велика біда. Одна з найбільших по каскаду Дніпра дамба, Тясминська, може підтопити 26 населених пунктів. Щодня нею їдуть сотні вантажівок, упродовж місяця – близько двох тисяч. Вага машин – від 40 тонн. Коли зводили дамбу, ваговози були в десятки разів легшими. Півстолітня конструкція у критичному стані, як і насосна станція, розташована під нею. Висновок проектувальників дамби невтішний – заборонити рух транспорту. На місцях робити цього не поспішають, ризикуючи зустріти велику воду.
Село Суботів. Туристична Мекка Черкаської області. Двори жителів – за кілометр від річки Тясмин. Після створення Кременчуцького водосховища тут вперше пережили повінь. Нижче за течією Тясмин впадає в Дніпро. Але прямого виходу до водосховища він не має. Перекачують його на Тясминській водозахисній дамбі. Під час відлиги помпова станція не встигає відкачувати воду, і річка щоразу розливається на городи селян. Нині велика вода загрожує через аварійний стан дамби.
Анатолій Кучір, житель с. Суботів: «Якщо Кам’янський район підтопить, то ця вода піде сюди. Ви бачили, яка низина тут».
У разі прориву дамби село одним з перших піде під воду. Тясминську водозахисну дамбу будували з 1958-го по 1962-й. Тоді вона вважалася витвором сучасної інженерії. Потужні іноземні насоси, завтовшки в кілька метрів залізобетонні стіни. З обох боків – вода атакує. Начальник насосної станції показує залатані дірки – наслідок тиску Тясмина та Кременчуцького водосховища.
Степан Журавель, начальник насосної станції Тясминської захисної дамби: «Отут тріщина була, замазали її смолою, тут запінили…».
Тріщини у насосній – ніщо порівняно з технологічним мостом Тясминської дамби. Розбиті опори, а замість дорожнього покриття – суцільна яма. Це єдина дорога з Полтави та Кременчука на Чигирин. На сучасні навантаження її проектувальники не розраховували.
Віталій Буряченко, гідротехнік Тясминської водозахисної дільниці: «З 61-го року не проводили ніяких капітальних ремонтів. Треба робити гідроізоляцію, так само проводити аналіз бетонних конструкцій».
Різниця між рівнем води у Кременчуцькому водосховищі та Тясмині – 12 метрів. Якщо греблю прорве, вода поглине чималу територію.
Олександр Лазоренко, начальник Чигиринського райвідділу ГУ МНС в Черкаській області: «У разі прориву дамби і виходу води під затоплення потрапляють 16 з половиною тисяч гектарів землі, 26 населених пунктів та два райцентри».
Яків Рябенко зі Стецівки будував греблю, а згодом і 35 років на ній сумлінно пропрацював. Чоловік знає про неї все, навіть те, про що тоді не прийнято було говорити. Пригадує: дамбу зводили нашвидкуруч.
Яків Рябенко, колишній працівник Тясминської дамби: «Одразу, як її збудували, були ті тріщини. Міст слабкий, бо при його будівництві, як плити клали, шпарини там для цих плит завеликі були. І вони там ледь трималися. Вони так трималися, бо бетон на них поклали».
Минулого року місцева влада зацікавилася долею Тясминської дільниці. Тоді комісія, яка оглядала об’єкт, постановила: дамбі необхідний ремонт. Але грошей ані в обласному, ані в державному бюджеті на це тоді не знайшлося. Нині жителів заспокоюють обіцянками та ухваленими рішеннями
Валентин Ковбасюк, заст. начальника управління з питань надзвичайних ситуацій Черкаської ОДА: «ОДА тримає це питання на контролі. Будуть обмеження: рух вантажного транспорту буде перекритий, а легковим рух буде дозволено. Буде так, як в Корсунському районі – поставлять рейку і перекриють рух».
Рух великотоннажних автомобілів Тясминською дамбою обмежать упродовж наступного місяця. Але остаточно цим проблему не вирішити, кажуть у МНС, адже два об’їзні шляхи, якими транспорт може рухатись у напрямку Чигирина, перебувають навіть ще в гіршому стані, аніж Тясминський технологічний міст.
