Цього вікенду Черкаси стали епіцентром етнокультури. Над містом засяяли «Трипільські зорі». Таку назву має щорічний етнофестиваль. Він у Черкасах проходить вже втретє. За роки існування «Трипільські зорі» подорослішали. З етновечірки, тривалістю в один день, стали дводенним фестивалем. Цьогорічні «Трипільські зорі» порадували глядачів перфомансом єдиного в Україні театру тіней, екологічним BodyArt-шоу. А ще відвідувачі етносвята мали змогу відпочити на снопах біля чайної та послухати народні оповідки від казкарика. Що ще цікавого було на етнофестивалі – розповість Вікторія Курченко.
Довкола звучить лише українська мова. Негласний дрес-код – вишиванки. Інакше одягтися, говорять глядачі, й на думку не спадає. Все-таки «Трипільські зорі» – етнофестиваль. Аліна, аби взяти в ньому участь, приїхала до Черкас з-за кордону.
Аліна, глядачка: «Це просто супер! Я в захваті від цього. Я два роки тому відкрила для себе етнофестивалі, просто відчуваєш зв’язок з внутрішнім корінням, зі своєю історією».
«Трипільські зорі» до вподоби не лише молоді. Людмила Андріївна тут з усією сім’єю.
Людмила Андріївна, глядачка: «Разом з внуками, тут ще внучок бігає, з чоловіком, дочкою, зятем, ми прийшли на це свято. Взагалі, дуже поважаємо такі свята, традиції, фольклор любимо».
Подивитися на фестивалі й справді є на що. Ось ці учасники ознайомлюють всіх охочих із ведичною культурою.
Це Олег. Принаймні таке в нього світське ім’я.
Він може без зупину співати третину доби. Сьогоднішній рекорд – півтори години.
Олег, учасник фестивалю: «Это делаю не как работу, труд, как игра на публику, а как внутренний вкус, как моя внутренняя потребность, потому что это божественные звуки, они оживляют душу».
Поруч глядачів частують традиційною стравою ведичної кухні. Пурі, таку назву вона має, готують із борошна.
Ольга, учасниця фестивалю: «Можна додавати щось у тісто. Тут висівки додані трошки для смаку».
Кілька хвилин у казані – і пурі готові. Черкасцям така страва до смаку: уплітають пурі за дві щоки.
Поруч із ведичною культурою – українська. Тут і живопис, і гончарство, і вишивка, та ще купа всього. Пані Любов приїхала з Дніпропетровщини. Вона – майстриня петриківського розпису. Створювати таку красу, сідає лише, коли є натхнення.
Любов Артеменко, учасниця фестивалю: «Можу сидіти 10 годин, 15 годин і не вставати, просто на одному диханні це все робиться».
Упродовж двох днів фестивалю свої пісні публіці дарували гурти з усієї України. Хедлайнери фестивалю – молдовський рок-гурт «Zdob si Zdub». Влітку вони кочують з одного фестивалю до іншого.
Роман Ягупов, вокаліст гурту «Zdob si Zdub»: «Мы приехали только что с Казани, где мы участвовали в фестивале «Сотворение мира». Там были ребята с «Океана Ельзи», Молотов, гурт з Лос-Анджелеса, «Чайф». Очень интересный фестиваль».
Щоправда, після саунд-чеку гурт поїхав… і не повернувся для виступу. За неофіційною версією, організатори фесту і менеджмент гурту не зійшлися в ціні. Бюджет фестивалю невеликий, на відміну від витрат. Організувати все це допомогли спонсори, громадські організації та місто.
Ольга Омельчук, співорганізатор фестивалю: «Область нас підтримує дуже мало. І для нас це дивно, тому що «Трипільські зорі» – це єдиний захід до Дня молоді. Тому ми б хотіли більше відчувати державної підтримки».
Попри всі негаразди, цьогорічні «Трипільські зорі» вдалися. Таку оцінку етнофестивалю дали учасники та глядачі.
Маргарита, глядачка: «Атмосфера дуже чудова».
Завершилося це етносвято яскравим файєр-шоу.
