441 рік виповнюється Свято-Троїцькому Мотронинському монастирю цьогоріч. У середині 19 ст. до його архітектурного ансамблю належали: мурована соборна Троїцька церква, дерев’яний храм Іоанна Златоуста, будинок настоятеля, братські келії, трапезна, готель для прочан. Проекти дерев’яних корпусів келій і будинку прочан до спорудження запропоновані 1902 року. За десять років перелічені споруди відбудували в камені. Припинив своє існування Мотронинський монастир у 20-х роках 20 століття, коли його культові й цивільні будівлі були зруйновані. Вціліла лише мурована Троїцька церква та келії, призначені для усамітнення монахів. Розкопки кімнат самітників проводилися впродовж кількох останніх років. Незнайденими й до сьогодні залишаються підземні ходи, довжина яких сягає близько 28 кілометрів. Кілька століть тому ці ходи з’єднували Мотронинський монастир із двома сусідніми — Жаботинським та Онуфріївським. За словами місцевих, вихід із таємних підземель знав не той, хто зайшов до них, а той, хто вийшов.
Відновив свою діяльність Мотронинський Свято-Троїцький монастир на початку 90-х.