Село і люди: с. Геронимівка

Село Геронимівку і селом назвати якось незручно, тут прийнятніший термін «селище міського типу». Поряд з приватними будинками збудовано мікрорайон багатоповерхівок, на околиці зведені котеджі заможних черкасців, багато хто з жителів села працює в обласному центрі. Втім, згідно з територіально-адміністративним розподілом, у перелік населених пунктів, якими опікується райдержадміністрація Черкаського району, входить й Геронимівка, тому й статус у неї відповідний. Керують життям у селі представники місцевого самоврядування – депутати сільської ради, очолювані сільським головою Віталієм Михайловичем Босенком. Прав обранці отримали небагато, а ось обов’язків!
Перейматися інфраструктурою, благоустроєм, вирішенням усіх проблем рідної Геронимівки й при цьому вкладатись, від правди не втекти, у мізерний за мірками сьогодення сільський бюджет – тут потрібно мати не лише громадянську мужність й щиросердне бажання поліпшити життя своїх односельців. Принагідним стає й особливий хист достукатись до сердець місцевих бізнесменів, переконати їх у необхідності співпраці з громадою.
Як відзначає Віталій Михайлович, турбота про підростаюче покоління – пріоритет у роботі місцевої влади, майже половина сільського бюджету призначена на фінансування дитячого дошкільного закладу. У ньому працює 5 груп, під опікою вихователів понад сотні малюків. Косметичний ремонт проводиться переважно за гроші батьків. На жаль, коштів на усі статті утримання дошкільного закладу у сільському бюджеті бракує, тому фінансується найважливіше. Так, минулого року завершили роботи з переустаткування газової котельні. Потужностей старого котла бракувало, аби забезпечити належний температурний режим на другому поверсі. Ще у 2007 сільська рада виділила кошти на проектну документацію, експертизи, врешті отримали дозвіл і у сезоні 2008-2009 гарячу воду у систему обігріву приміщень дитсадка вже подавали нові котли.
Нещодавно замінили систему гарячого водопостачання, яка вийшла з ладу за понад 30 років експлуатації, у приміщеннях поступово встановлюють сучасні вікна, цьогоріч запланували відремонтувати покрівлю, частина її в аварійному стані.
Якщо дитсадок був і залишається окрасою Геронимівки, то зведене 55 років тому приміщення громадської бані, яке пізніше переобладнали у ФАП аж ніяк не відповідало сучасним вимогам до медичних установ. Підстав на сподівання геронимівчан щодо будівництва у селі нового лікувально-профілактичного закладу ситуація в державі протягом останніх років не надавала, тому вирішили зупинитись лише на одному прийнятному варіанті – провести повну реконструкцію будівлі.
Розповідь про перипетії з виділенням коштів, розробкою документації, дозволами, експертизами, погодженнями, закупкою устаткування тощо, варто опустити – часу нашої програми не вистачить. Головне те, що врешті-решт завдяки спільним зусиллям оновлена будівля тепер вже амбулаторії загальної практики та сімейної медицини готова прийняти перших пацієнтів у переддень відзначення річниці Незалежності України.
Найбільша проблема сільських медиків – дістатися до хворого, за відсутності автотранспорту в амбулаторії допомога лікаря може спізнитися, й тоді, можливо, трапиться непоправне. Саме така ситуація у Геронимівці натепер.
А ось ще один приклад небайдужості геронимівських бізнесменів до проблем своїх односельців. За суттєвої допомоги одного з них, депутата районної Ради Олександра Чуйка, ведеться ремонт шкільного актового залу. Завершити його планують також до річниці Незалежності. Осторонь справи не залишається і районна влада.
Про ставлення у Геронимівці до культурно-масової роботи, виховання молоді, організації дозвілля для усіх верств населення можна зробити висновок, пройшовши вулицями села, завітавши до місцевих осередків духовності, культури та спорту якими є, Будинок Культури, церква, стадіон.
Футбольне поле стадіону у Геронимівці вважається одним з кращих сільських не лише в районі а й в області, під зеленим газоном змонтували систему зрошування, заплановано спорудження трибун для глядачів. Орієнтир для юних футболістів – почесні трофеї старших товаришів. Місцева команда «Колос» бере участь у районних, обласних та республіканських змаганнях з 1975 року. Неодноразово ставала призером цих змагань, а найвагоміші її здобутки – титул чемпіонів Черкащини у 85 та 91 роках, Кубок області геронимівські футболісти виборювали у 85 та 86.
За останні роки у Геронимівці, окрім Івана Купала, започаткували відзначення багатьох традиційних українських свят та обрядів, серед них Трійця, день села, обжинки, колядування. Незмінний учасник народних гулянь – жіночий вокальний ансамбль «Полянка». Своєю виконавчою майстерністю він чарує не тільки односельчан, а й жителів інших міст та сіл Черкащини, адже ансамбль бере участь у багатьох конкурсах.
Окрім співочих, Геронимівка багата й іншими талантами.
Відмовитись від нагоди напроситися у гості до Тетяни Петрівни не в правилах нашої знімальної групи, жінка ж охоче показала нам свої роботи, які інакше, аніж витворами мистецтва плетіння з соломи не назвати. Фасони капелюшків геронимівська майстриня придумує сама, але найохочіше вона береться за плетіння традиційного українського бриля.
Цієї зими Тетяна Петрівна вирішила пригадати дещо забуту нею майстерність вишивання, тепер має намір продовжити. Отже незабаром буде ще чим гостей здивувати.
Загальновідомо, потреб на селі багато, а коштів, як завжди, бракує, адже бюджет не збільшився. Доводиться жалітися, умовляти, наполягати і добре якщо йдуть назустріч.
Так, минулого року на ремонт доріг районна адміністрація виділила 70 тисяч гривень, цього року – 30, додали ще 10 з сільського бюджету, тепер ділянка до дитячого садка, до мікрорайону багатоповерхівок заасфальтована, також підлатали інші найпроблемніші місця. Нарешті зрушили з місця справи з відновлення вуличного освітлення, частину робіт виконано на мережах водопостачання і водовідведення, каналізації. Ці та інші проблеми також допомагають вирішувати керівники підприємств, які розташовані на території, підпорядкованій сільській раді.
Чимало роботи, не менше й планів, спрямованих на поліпшення добробуту односельців. Переймається цим керівництво, не залишається осторонь й більшість геронимівчан.