Зламані долі, каліцтва, знущання та вбивства. Так по життях педагогів Черкащини свого часу пройшлася радянська система. Про кричущі випадки насильства та несправедливості упорядники розповіли в документальній книзі «Освітяни Черкащини: жертви радянського тоталітарного режиму». Упродовж семи років матеріали до видання самотужки збирав черкаський пенсіонер Валерій Романов. Про що розказали архіви та мемуари постраждалих – Олена Берестенко далі.
Про злочини радянської доби студентам цього коледжу викладають по-особливому. За хрестоматію тут документальна книга. На трьохстах сторінках – історії з життя черкаських освітян. Світлини, спогади й архівні дані.
Сергій Шамара, історик, директор коледжу: «Підручник – це одне, а коли ми показуємо конкретних людей (можливо, навіть далеких родичів чи земляків, бо діти в нас і з районів), то студенти починають більше перейматися подіями та долями тих років».
Леся Копійка, студентка: «Не проводили ні суду, ні слідства. Людей вбивали прямо на вулицях».
Аліна Кравченко, студентка: «Постраждало більше 500 відомих українців. Серед них – філософи, письменники».
Анна Григоренко, студентка: «Вони розповідали дітям про те, що насправді відбувається, а це на той час було заборонено».
У ті роки учитель був головною освітньою силою на селі, каже історик Сергій Шамара. Система нищила інакодумців-інтелектуалів.
Сергій Шамара, історик, директор коледжу: «Судили дуже просто: за основу брали наклеп. Не перевіряли та не доводили, чи справді людина – антирадянський елемент. Нерідко інформаторами ставали самі викладачі, бо перебували в системі заручництва».
Наразі достеменно невідомо, скількох освітян замордували комуністи. Лише у згаданій книзі їх до семи сотень.
Валерій Романов, упорядник книги: «354 з них розстріляли. 7 померли прямо під час допиту. Так і писали: «справа припинена, у зв’язку зі смертю обвинуваченого».
Матеріали до видання пенсіонер збирав роками. Опрацював усі можливі архіви. Писав запити навіть до Москви. Більшість обвинувачень, каже дослідник-ентузіаст, шокували.
Валерій Романов, упорядник книги: «Так і написано: «ходив у червоних чоботах і цим подавав сигнали ворожим літакам». Ну, таке писати… я сам військовий… і за це розстрілювали!».
Радянський режим нищив передусім інтелігенцію – цвіт нації, каже співавтор видання, професор Віталій Масненко. Комуністична влада розправлялася з людьми винятково з політико-ідеологічних мотивів.
Віталій Масненко, історик, співавтор книги: «Тут, мабуть, не обійтися без етнічно-національного моменту. Бо навіть із нашого дослідження по Черкащині видно, що основний удар був завданий передовсім по українському вчительству».
Серед них – освітяни зі світовим ім’ям: Агатангел Кримський, Марко Грушевський, Надія Суровцова. Хоча під час терору, веде далі історик, гинули не лише педагоги-українці, а й росіяни, білоруси, поляки, німці та євреї, які жили та вчителювали на Черкащині. Історія кожного репресованого радянською системою викладача – це величезна особиста драма, вважають дослідники. Долі замордованих освітян заслуговують, як мінімум, на пошану та окрему кінострічку.
