Із нагородами. Премія імені Василя Симоненка знайшла своїх володарів. Цього року їх аж троє. І визначали кращих літераторів відразу дві конкурсні комісії. Перша премія – провладна. Саме так її називають опозиціонери. Друга – альтернативна, так про неї говорять владці. Хто став переможцем і першої, і другої? І чому так сталося, що їх цього року відразу дві, знає Олена Берестенко.
Це – вручення премії імені Василя Симоненка від обласної влади. У залі драмтеатру – черкаський бомонд, заступники губернатора Тулуба та містяни, які прийшли вшанувати пам’ять легендарного поета. В гостях у черкаської публіки й товариш Симоненка – письменник-дисидент Євген Сверстюк. Серед присутніх – і екс-член конкурсної комісії цієї літературної премії Володимир Поліщук. «Ексом» він став торік, коли, за словами опозиції, обласні владці «підчистили» лави комісії. А причиною тому стало нагородження опозиціонера Леоніда Даценка. Порадившись із Національною спілкою письменників, розповідає Володимир Поліщук, черкаські літератори вирішили започаткувати всеукраїнську, так звану альтернативну премію.
Володимир Поліщук, член Черкаської обласної організації НСПУ: «Ми пропонували, щоби на цьому традиційному вечорі були пошанованими й лауреати всеукраїнської премії. Влада таким чином проявила б свою політичну мудрість. Але, на жаль, вони вирішили вручати премії нарізно. А ми не набиваємось».
Того дня премію та грошову винагороду – 15 тисяч гривень – обласні владці вручили поетові Сергію Руднєву за збірку віршів «Жарини слів».
Сергій Руднєв, лауреат премії ім. В. Симоненка: «Якби мені сказали, що можуть поміняти цю премію на ту альтернативну, я б відмовився. Бо в цьому театрі особлива атмосфера. Тут, пам’ятаю, Негода вручав квіти матері Симоненка. Тут живе традиція».
Голова обласної спілки письменників Валентина Коваленко каже: пан Руднєв вартий такої високої нагороди. Бо він справді професіонал.
Валентина Коваленко, голова Черкаської обласної організації НСПУ: «Я думаю, що з боку цієї конкурсної комісії це був такий своєрідний тактичний хід. Бо, якби вони призначили премію якомусь графоману, професіонали б їх розкритикували».
А ось у цьому залі – дежавю. Бо тут теж вручають премію Симоненка. Щоправда, вже наступного дня. І премію всеукраїнського масштабу. А ця молода киянка Олена Гусейнова – одна із двох лауреатів конкурсу. Вона зачитує рядки зі збірки, над якою працювала аж десять років.
Її колегою по всеукраїнській, чи то пак альтернативній премії, стала черкаська поетеса Наталія Горішна. Переможці отримали дипломи та по 3 тисячі гривень. Загалом вечір пам’яті проходив у ненапруженій домашній атмосфері. Єдине, про що турбуються представники обласної спілки письменників, – аби їхня всеукраїнська премія розвивалася й надалі. А ім’я Василя Симоненка більше не втягували ані в політику, ані у скандали.
Володимир Поліщук, член Черкаської обласної організації НСПУ: «Я образи не маю. Головне – щоби навколо імені Симоненка не було ніяких спекуляцій чи інсинуацій».
