Нинішні архітектурні експерименти шкодять Черкасам. Обличчям міста на новий лад стурбовані як громадські діячі, так і пересічні черкасці. Найбільше обурення в них викликає реконструкція площ, що в центрі. Нагадаю, за парканами опинилися Європейська та Соборна площі. Театральна вже кілька років, як стала будівельним майданчиком. Найприкріше, кажуть активісти, що всі рішення влада ухвалює за зачиненими дверима, не радячись із громадою. Що треба зробити, щоб Черкаси не втратили свою автентичність? Відповідь шукає депутат міської ради, голова громадської організації «Рідне місто Черкаси» Сергій Отрешко. Він зібрав експертів за круглим столом.
Такими були Черкаси ще тридцять років тому. Площі – чисті від реклами. Тротуари – від кіосків і припаркованих автівок.
Те обличчя Черкас добре пам’ятають вони. А нове – їх непокоїть. Архітектор Федір Гонца говорить: зараз влада створює, цитую, «місто ганьби».
Федір Гонца, архітектор: «У нас місто Черкаси чим славиться? Дамою із самбукою, варениками у вигляді пам’ятників і актами вандалізму. Ось така про нас слава у світі».
Найбільше шкодять Черкасам нинішні архітектурні метаморфози, переконані фахівці. Мовляв, центр міста втратив презентабельність через купу будівельних парканів. За ними опинилися відразу три площі – Театральна, Соборна та Європейська.
Алла Плескач, голова ГО «Зелений світ»: «Они что – в аварийном состоянии были? Когда, посмотрите, какие дороги! Женщина в нормальной обуви не может пройти по улицам, я не говорю уже о машинах, то есть средства, неважно, инвесторов, достаточно большие, чтобы сразу начать реконструкцию таких больших площадей».
Пересічних черкасців, обурюється пані Алла, ніхто не спитав. Рішення про зміни в дизайні Черкас влада щоразу ухвалює за зачиненими дверима. Так із міста-саду обласний центр перетворюється на кам’яні джунглі.
Микола Упир, головний архітектор м. Черкаси: «На жаль, теорія містобудування Черкас, яка була закладена в кінці 50-их на початку 60-их років, зараз розбіжна з ситуацією, наприклад, і демографічного стану, і автомобілізації».
Микола Упир переконує: «архітектурні операції» Черкасам лише на користь. Бо нові парковки – вимога часу. А замість зрубаних дерев, через які в Черкасах здійнялося чимало галасу, згодом висадять нові. Натомість член міської топонімічної комісії зауважує: місту треба терміново повертати автентичність.
Олександр Шумейко, член міської топонімічної комісії: «Цьому має сприяти прибирання старих назв вулиць, які давали стандартно в безлічі міст, там Авіаційна, Будівельна тощо. Повертати треба щось своє, такі назви, місцини, які мають показати наше місто як якусь унікальну перлину Середнього Подніпров’я».
Центр Черкас – не майданчик для архітектурних експериментів, переконаний депутат міськради Сергій Отрешко. Каже: щоб їх припинити, треба міняти правила гри для забудовників.
Сергій Отрешко, депутат Черкаської міської ради, голова ГО «Рідне місто Черкаси»: «Я думаю, що думка громади повинна відігравати важливу роль в цьому питанні. І не тільки в цьому, а й у всіх подібних майбутніх ситуаціях, коли це буде стосуватися саме центральної частини міста».
Сергій Отрешко пообіцяв особисто розробити зміни до правил благоустрою Черкас. Він переконаний: масштабні архітектурні проекти треба обов’язково попередньо обговорювати з громадою. Згодом свої пропозиції Сергій Отрешко винесе на розгляд сесії міськради.
