Пам’яті Богдана Ступки. На «Сцені людства» в Черкасах Національний академічний театр імені Івана Франка презентував прем’єру чеховської «Чайки». Над нею працював сам художній керівник театру Богдан Сильвестрович. Але завершити її метру так і не судилося. Для творчого колективу театру продовжити розпочате Богданом Ступкою стало справою честі. Побачене зворушило глядачів до сліз.
Шостий театральний день міжнародного фестивалю «Сцена людства» увінчався виступом столичних гостей.
Остап Ступка, народний артист України, лауреат мистецької премії «Київ» імені Амвросія Бучми: «Національний театр імені Івана Франка завжди з радістю відгукується взяти участь у міжнародному театральному фестивалі «Сцена людства». І недарма наш театр жодного разу не пропустив. Уже сьогодні ввосьме. Ми представляємо останню нашу прем’єру, яка відбулася в лютому цього року, – це безсмертна чеховська «Чайка».
Із-поміж усіх прем’єр цього сезону, за словами акторів, цей спектакль знаменний. Адже присвячений пам’яті художнього керівника т великого артиста Богдана Ступки. Він мріяв поставити власну версію легендарного твору.
Володимир Нечепоренко, народний артист України: «Він ще лежав у лікарні, зателефонував Кузьменку-Делінде, режисеру-постановнику, і сказав такі слова: «Валентине, давайте з вами поставимо нашу «Чайку». Він повинен був грати Соріна. Я з режисером їздив у «Феофанію» до нього в лікарню. І там репетирували кілька разів. Але він уже не рухався, не ходив, але ми тексти припрацьовували, якісь речі обговорювали. Ми були сповнені надії, і він так само, що зіграє».
Спеціально для хворого Ступки у виставу ввели візок. Та зіграти Богдану Сильвестровичу так і не судилося. Замість нього роль статського радника Соріна блискуче виконав народний артист України Лесь Задніпровський. Проте візок зі спектаклю не прибрали.
На черкаській сцені – зірковий акторський склад. Грають і обидва Ступки – син та онук Богдана Сильвестровича. Дмитро виконує одну з головних ролей – молодого драматурга з трагічною долею Костянтина Трєплєва.
Дмитро Ступка, артист: «Чайка» пов’язана дуже тісно з моєю сім’єю. Тому що і дідусь грав Трєплєва, і тато грав Трєплєва, потім, так склалося, що коли в нас була дипломна вистава, коли вчилися в університеті театральному, то ми теж 5 років розбирали «Чайку». І тепер я граю Трєплєва на національній сцені імені І. Франка».
У залі аншлаг. Глядачі в захваті.
Алла, глядачка: «Я впервые на театральном фестивале. Мне очень понравилась игра актеров, хотя я считала, что на украинском языке спектакль восприниматься не будет. Ощущения очень хорошие».
Євгенія Петрівна, глядачка: «Очень нравятся эти спектакли, очень нравится других актеров смотреть, нравятся новые лица, новых актеров смотреть, спектакли новые и классику. Хочется увидеть то, что ты знал в детстве, учил в школе. Все нравится».
Упродовж 10 хвилин зворушена публіка зі сльозами на очах аплодувала стоячи.
