Пофарбовані вказівники, помарковані дерева, зібране сміття та нові екомаршрути. У Холодному Яру хазяйнував трудовий загін «Черкаські бджоли». Чотири дні волонтери відновлювали заповідне урочище та копалися в історії. Чи солодкі плоди праці, знають наші кореспонденти.
Вони змінили місце проживання та заходилися впорядковувати Холодний Яр. Уже декілька років волонтери-трудівники мігрують до заповідного урочища та беруться до роботи.
Віктор Велівченко, директор Черкаського обласного молодіжного ресурсного центру: «Це чудова місцина, де молодь може не тільки попрацювати на благо громади, але й ми можемо її просто витягти з урбанізованого життя, привезти на природу, де вони можуть і попрацювати, і відпочити. Крім того, наша програма передбачає багато навчальних компонентів».
Ось ця галявина донедавна потопала в купі пляшок і всілякого непотребу. Відтепер тут чиста місцина.
Дарина Коваленко, волонтерка: «Відпочивальники, які їздять до лісу, не завжди дуже культурні люди. Усі ці купи сміття спричинені саме людським фактором. Тим, що люди не викидають, не забирають із собою сміття, а навпаки залишають його в лісі. І тому ми, волонтери, вирішили допомогти лісові жити без цього бруду та позбирали його в пакети».
Щодень волонтери долають біля десятка кілометрів. Розчищають хащі та прокладають нову екологічну стежку. Озброєні помаранчевою фарбою та щітками, вони маркують дерева. А все для того, аби туристи не блукали та відразу орієнтувалися на місцевості.
Сергій Слинько, волонтер: «Малюємо ми буквочки «Е», що означає екологічний маршрут, і вказуємо напрямки руху маршруту. Чому вказуємо в обидві сторони, бо маршрут може рухатися як в один, так і в інший бік. Ось таких літер ми, мабуть, десь тисячу намалювали в лісі».
«Бджоли»-волонтери беруться й за історичні пам’ятки. Вказівники та стенди ретельно фарбують, наводять викарбуваний текст. А опісля творчо презентують та занурюють в оповідки про партизанський рух.
Владислав Дідук, волонтер: «Таких стендів тут чотири. На кожному стенді написано, що це таке та що тут робили. Наприклад, це склик, де збиралися козаки».
За трудові старання в екотаборі винагороджують. Проводять майстер-класи, театралізовані дійства, лекції та тренінги.
Ольга Галушко, організатор волонтерського екотабору: «Чому в такому форматі? Для того, щоби молоді було цікаво. Не просто прийти, поприбирати ліс і все – поїхати. Ні, треба, щоби була згадка позитивна і щоб люди хотіли повернутися та брати участь у цьому далі й далі. Треба не лише вміти працювати, а й уміти працювати красиво, з користю і з насолодою для себе».