Кобзар у бронзі та граніті. На Черкащині нарахували понад шістдесят пам’ятників Тарасові Шевченку. В Україні ж їх більше тисячі. Є вони і за кордоном. Монументи, погруддя, стели, пам’ятні дошки встановлені майже на всіх континентах світу. На чужині за ними доглядають інколи навіть краще, ніж на Батьківщині Тараса, кажуть історики. Наші пам’ятки про генія подекуди занедбані або взагалі встановлені незаконно.
Монументи, погруддя, стели та пам’ятні дошки Тарасові Шевченку встановлені в більш аніж трьох десятках країн світу. За це українська діаспора у США пропонує навіть внести поета до Книги Рекордів Гіннеса. Немає поета у бронзі та камені хіба що в Антарктиді та Африці. Це поки що. Бо вже є домовленість встановити погруддя Кобзаря у столиці Південно-Африканської Республіки. Олександр Шумейко знається на історичних пам’ятках. Каже: Шевченка в різні епохи зображували по-інакшому. Приміром, за Радянських часів із Великого Кобзаря робили суто ідеологічну постать.
Олександр Шумейко, зав. відділу охорони пам’ятників Черкаського музею Кобзаря: «Пам’ятники Шевченкові мають суворий, сталий вираз обличчя. Видна глибока задума про долю всього народу. Шевченко позиціонують як постать пролетарського походження. Він – на високих, недосяжних постаментах. Шевченко зображений як небожитель».
На сучасних постаментах Шевченко зображений ближчим до людей. У нього – звичайний вираз обличчя та живі емоції. В Україні пам’ятників Тарасові більше тисячі. На Черкащині історики нарахували їх понад шістдесят. Більшість, кажуть, не завадило б причепурити. Віктор Слабкович фотографує пам’ятники Кобзареві понад п’ять років. Чоловік приніс до музею поета свої найкращі роботи. Шкодує, що постать генія подекуди на Черкащині навіть важко впізнати.
Віктор Слабкович, фотограф: «Інколи приїздиш фотографувати і бачиш, в якому жахливому стані пам’ятники. Просто неприємно».
На Черкащині ще й багато пам’ятників поетові безгосподарських, говорять фахівці. А тому реставрувати їх за державний кошт неможливо. Історики занепокоєні ще й тим, як на постаті Тараса нині спекулюють.
Олександр Шумейко, зав. відділу охорони пам’ятників Черкаського музею Кобзаря: «З багатьма пам’ятниками Шевченкові є такі проблеми. Влада, яка найчастіше ініціює встановлення, не виконує потрібні зобов’язання. Їм потрібні вони для піару, для відмивання коштів, для залучення спонсорської допомоги».
