Боротьба за дитину. Жителька села Виноград, що на Лисянщині, доводить соцслужбам і селу, що любить власну дитину. 11-річну доньку перед Новим роком обманом забрали в дитячий розподільник. І там дівчинка провела аж три тижні. Владці кажуть: так вчинити було необхідно. Бо мати, мовляв, зловживає спиртним і не доглядає за донькою. Жінка ж переконує: сільський голова до їхньої родини ставиться упереджено. Про дитячу долю більше – Олена Берестенко. Далі – спеціальний репортаж із Лисянщини.
Ірина Поливода, мама: «Вони її везли через Рубанку – Рубаний міст. Дитина моя каже: ви мене не туди везете».
Ірина Поливода досі згадує день, коли забрали її єдину донечку. Зранку, розповідає жінка, 11-річна Анастасія пішла до школи. Та звідти так і не повернулася. Як дізналася мати згодом, її доньку забрали в Уманський розподільник. Малій сказали, що везуть у дитячий санаторій. Натомість забрали до притулку.
Анастасія, донька: «Мені сказали, що мене везуть у Руську Поляну».
У сільській раді стверджують: дитину потрібно було вилучити із сім’ї, бо там, мовляв, неналежні умови проживання. А мати днями не з’являється вдома.
Оксана Белікова, секретар сільської ради: «Дитина приходила брудна до школи. Або взагалі не приходила. Сусіди звертались, що дівчинка ходить попід хатами».
У родині ж Анастасії впевнені: голова села просто в’ївся на їхню сім’ю.
Галина Коваленко, бабуся Анастасії: «Чого він на Іру в’ївся – не знаю. Каже, що я для неї чужа тітка. Написав листа в Лисянку, що я така-сяка».
Галина Коваленко – мати покійного чоловіка Ірини. І хоча дівчинка їй некровна онука, бабця любить малу, як свою. Пенсіонерка вся, як на голках, бо за кілька днів до того, як Настю забрали в розподільник, у них на подвір’ї з’явилися непрохані гості. Чоловік і жінка, начебто із сусіднього села, приїхали забрати дитину.
Галина Коваленко, бабуся Анастасії: «Вони кажуть: ми її заберемо. Бо за неї заплачено. А хто ж за неї, питаю, гроші хотів узяти?».
Три тижні Анастасія пробула в розподільнику. І туди до неї, пригадує дівчинка, навідалися ті ж люди.
Галина Коваленко, бабуся Анастасії: «Вони там були, каже Настя, але вийшла до них нянька й говорить: усе, мати приїздила, забирає її».
Як так сталося, що дитині обіцяли санаторій, а відвезли у притулок, і що за підозрілі люди приїздили по дівчинку – будуть розбиратися в районній адміністрації. Голова РДА Володимир Оникієнко коментувати ситуацію ВІККА-НОВИНАМ відмовився. Його заступниця каже: дитину забрали задля профілактики.
Наталія Коровіна, заступник голови Лисянської РДА: «Якби ми залишили дитину на Новий рік, то хто знає, як воно було б. Бо матері вдома не було три тижні. Була у Вотелівці».
На підтвердження слів працівники служби у справах дітей показують висновок-експертизу.
Катерина Борова, завідувач сектора з питань опіки, піклування та усиновлення дітей: «Сім’я не забезпечена продуктами харчування, твердим паливом на зимовий період. Проживання в цьому будинку неможливе».
Про те, що мати неналежно виконувала свої обов’язки, розповідає і директорка школи. А значить, вважає педагог, Настю слід було забрати. Єдине, каже директор, – обіцяли, що вилучатимуть дівчинку з дому. А от забрали її з останнього уроку, у школі.
Тетяна Харенко, директор школи (с. Виноград): «Вилучили її, не позбавивши матір батьківських прав. Аби вона навела порядок у своєму житті».
Голова села всі звинувачення про упереджене ставлення до сім’ї відкидає. Каже: аби жінка не зловживала спиртним – до неї ніхто б і претензій не мав.
Микола Демерза, голова сільської ради с. Виноград: «Умовно засуджена – раз. Возив її сам місяць тому кодуватися – це два».
Наразі дитина вдома, з матір’ю. Та вже придбала в селі окрему хату та ходить на роботу. Дівчинка каже: у притулку її не ображали, годували добре. Але найкраще місце у світі – в обіймах мами.
Анастасія, донька: «Мені краще вдома, з мамою».