Гуртом і батька легше бити, говорить народна мудрість. А ще легше – працювати під відкритим небом разом із однодумцями, додають сучасники. Саме так, як у селі Легедзине на Тальнівщині. З усієї країни та з-за кордону люди приїжджають до села на толоку. Давній український звичай відродили для спорудження трипільського житла. Результати спільної роботи бачила кореспондентка ВІККА-НОВИН Ірина Гришко.
Ірина Гришко, кореспондент: «П’ять тисяч років тому свої хати трипільці будували усього за кілька місяців. Аби відтворити житло поселенців, українцям знадобилися роки».
За одну толоку не впоратися, тож уже третє літо поспіль після збирання врожаю у Легедзиному місять глину. Так, як це робили пращури. Робити толоку в черкащан навчається і столичний кінорежисер. Найкращий досвід – практичний.
Михайло Іллєнко, кінорежисер: «Це у мене просто шпіонаж, адже за кілька днів треба знімати толоку в кіно, тож ми приїхали групою подивитися».
Українські та іноземні ентузіасти будують двоповерхову хату та гончарню трипільського зразка. Усе – щоб привабити туристів. Утім, поки що їм дивитися нічого. Державна цільова програма «Золота підкова Черкащини», в рамках якої започаткували проект, заморожена.
Владислав Чабанюк, директор Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура»: «На роботу заповідника якісь кошти виділяють, а саме будівництво стоїть з 2008 року».
Сьогодні під палючим серпневим сонцем громада знову взялася до роботи. Вода, глина, полова, а ще гарний настрій, гумор і пісня – і трипільська толока повертає українців у минуле.
Цього разу умільці працюють над внутрішнім оздобленням приміщень: вимазують перестінок, основу для вівтаря та печі, вирівнюють стіни, стелю та підлогу.
Владислав Чабанюк, директор Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура»: «Ми охрами все вифарбуємо всередині і за зиму нам залишиться знайти, чим наповнити це житло».
Це вже 43 і 44 житло трипільців, залишки якого розчистили неподалік музею. Тут виявили поселення на площі 450 га. Учасники трипільської експедиції Інституту археології вже знайшли тисячі експонатів. Їхніми копіями і оздоблять трипільські споруди.
Володимир Круц, ст. науковий співробітник Інституту археології АН України: «Знаходимо речі з глини, кераміки, кістки рогу та зразки самих жител, які робили трипільці»
Дирекція заповідника сподівається, що вже наступного літа працю учасників толоки зможуть оцінити туристи.
