Краса вб’є світ! Принаймні так вважають інсталятор Олександр Дувінський і графік Здур Бобіч. Митці презентували черкасцям однойменний мистецький проект: кілька десятків картин і скульптуру-світильник. Образи, створені митцями, оголюють проблему псевдокраси – штучного замінника справжньої. Все на власні очі бачила Марина Лук’яненко.
Двоє черкаських митців – інсталятор Олександр Дувінський і графік Здур Бобіч – представили черкасцям проект із провокаційною назвою «Краса вб’є світ». Експозиція покликана оголити проблеми псевдокраси та несмаку.
Олександр Дувінський, інсталятор: «Первый позыв возник, когда мы получили журнал «Домус Украина» два месяца назад. Это был прекрасный журнал, когда он издавался в Италии, начало перестройки, это был образец высокого дизайна, высокой архитектуры. Когда мы открыли вот этот «Домус Украина», оказалось, что толстосумы снимают свои безвкусно обставленные квартиры. Мы решили, что пора с этой красотой показной бороться».
Художник Здур Бобіч про псевдокрасу та красу справжню розміркує на своїх полотнах. Їх на виставці близько двох десятків. Сам художник свій стиль називає авангардом. Працює з олією та акриловими фарбами.
Здур Бобіч, художник: «Я считаю, что внешняя красота убьет мир, внутренняя спасет».
Скульптор та інсталятор Олександр Дувінський представив скульптуру-світильник – це парафраз відомого класичного сюжету – Ахілл вбиває Гектора.
Олександр Дувінський, інсталятор: «Это накроватно-прикроватный светильник для двуспальной кровати. Ахилл поражает Гектора под стенами Трои из-за Елены. Наверху Валькирии – это женское начало, которое и спровоцировало эту войну. Идея греческого воина в тому, что он должен быть мужественен спереди и женственен сзади».
Ахілл тримає в руках електричну лампу, а Гектор – канделябр. Вочевидь, автор хотів продемонструвати, як культура 19 століття – культура «канделябра» – у 20 столітті впала під тиском культури «електричної».
Своїх героїв – Ахілла та Гектора – Дувінський створив із матеріалів, що оточують нас у побуті.
Олександр Дувінський, інсталятор: «Материал бросовый, это пенопласт, монтажная пена и папье-маше. Кстати, пошли предвыборные листовки, тут ни какой политики, просто они идеально превращались в бумажную массу, добавлялся клей ПВА – и вот перед вами результат».
Олександра Дувінського, в контексті обговорюваної теми, цікавить парадокс знищення світу заради володіння красою.
Олександр Дувінський, інсталятор: «Красота, красота, ведь под оболочкой красоты зачастую скрываются всякие неблаговидные вещи, а иногда и вещи отвратительные. К слову, прекрасная Елена послужила поводом для войны, которая уничтожила троянскую цивилизацию. Вот вам и красота, но совершенно разрушающая».
Сергій Козаченко, художник: «Здесь мы рассматриваем плоскость борьбы за красоту, битва ахейцев и троянцев под Эллеоном, битва по сути была из-за Елены Прекрасной. Это лишний раз подчеркивает, что красота имеет насколько большую силу власти, что она может как вознести, так и убить».
Відвідувачі гідно оцінили проект. Й сіль не в тому: позитивно чи негативно. А в тому, що побачене змусило їх замислитися.
Олександр Дубина, відвідувач виставки: «Олександр Дувінський, Сергій Козаченко завжди привертають увагу молодого покоління. Я думаю, це дуже корисно прийти на їхні виставки, подивитися на їхні витвори, подумати, відволіктися».
Дмитро Юрін, архітектор: «Мы нелюбим серости, примитивизма, примитивности нам хватает и так. Когда всплески, когда неожиданные разные вещи – вот у этих ребят это все присутствует».