Рак молодшає. Кожен 46 житель України хворіє на «онко». Серед жертв страшної недуги й діти. Невтішна статистика – наслідок поганої екології та згубні звички батьків. Вирішити проблему, за словами лікарів, може діагностування хвороби на ранній стадії. Для планових обстежень потрібні чималі кошти та державна підтримка. Такої галузь наразі не має. Якими є перспективи профілактики «онко», напередодні Всесвітнього дня боротьби із раком з’ясовувала Наталя Кириленко.
Біда до родини Саїдових прийшла цієї зими. Внук Валентини Крикун тяжко захворів, коли йому не було ще й півтора року.
Валентина Крикун, бабуся Артема Саїдова: «Випадково я помітила, що ліва ручка підпухла, ми думали, що десь вивихнув. Поїхали до Черкас до обласного травматолога, він направив до невролога, а невролог запропонував консультацію в онкодиспансері».
Після численних аналізів діагноз прозвучав як вирок. Лікарі виявили у хлопчика гангліонейробластому. На той час хвороба вже була дуже запущена. Сьогодні з об’єктивних причин операція протипоказана. Тому Артем отримує лише інтенсивну терапію.
Валентина Крикун, бабуся Артема Саїдова: «Дуже важко було, коли ми дізналися цей діагноз, дуже важко було все це пережити. А зараз я собі сказала, що треба набратися терпіння та повірити в Бога і в те, , що з нашою дитиною буде все добре».
Артем Саїдов не одинокий у своїй біді. Нині кожен 46 житель України хворіє на «онко». На Черкащині таких більше 32 тисяч. 300 з них – діти.
Віктор Парамонов, головний лікар Черкаського обласного онкодиспансеру: «Для порівняння: це більше, ніж у будь-якому із п’яти найбільших за населенням районів, як, приміром, Лисянський, Маньківський, Катеринопільський. Там менше живе населення, ніж у нас хворих у Черкаській області. Приблизно захворює в рік 35 осіб на 10 тисяч населення – це вище середнього показника по Україні».
Лікування тяжкої недуги – вартісне. Не завжди сім’я хворого може впоратися самотужки. Надію на одужання жертвам раку дарують небайдужі люди. Артемку Саїдову допомогли односельці.
Ірина Величко, сільський голова с. Деньги: «Ми збирали кошти по селу, але онкохвороба потребує багато коштів. Ми вирішили звернутися до Богдана Губського, бо ми знаємо його ставлення до сільських проблем. Зрештою, він допоміг коштами, можливо, ця сума не вирішить усіх питань, але він пообіцяв, що ця дитина й надалі буде під його опікою».
На жаль, із благодійниками щастить не всім хворим. Народний депутат України Богдан Губський обіцяє звернути увагу на цю проблему на державному рівні. Заручившись підтримкою колег, він планує започаткувати державну програму профілактики онкозахворювань.
Богдан Губський, народний депутат України: «Немає, на жаль, в нашій країні такої програми. Я, як народний депутат України, буду ініціатором створення програми, яка дасть можливість на першому етапі діагностувати «онко», тому що проблематика не має ні віку, ні статі».
Діагностування раку на ранній стадії, погоджуються лікарі, дасть шанс виграти двобій із тяжкою недугою.
