Лазня, кухня та спальня – і все на колесах. Черкаські благодійники власноруч створили міні-домівку для бійців на Сході. Там є пральна машина і розкладні ліжка. А ще місце посидіти з "легкою парою". Такий переїзний комфорт волонтерам обійшовся чималими зусиллями та фінансами. Першою плюси та мінуси споруди оцінювала Яна Федоровська.
Володимир показує "серце" свіжозбудованої пересувної домівки на колесах. Тут стоїть саморобна пічка, яка обігріває всю споруду. Поряд – відро та лавочки, а на виході –трав'яні віники та банні шляпи. Вони тут для лазні. Але її черкасці робили не для продажі чи бізнесу, а спеціально для АТОвців. А тому врахували деякі особливості використання.
Володимир Шинкаренко, волонтер: "Питание домика 12 вольт, полностью безопасно. Может питаться от генератора, которого хватает на 5 дней, гарантирую, с насосами. Они подают воду. Запас воды есть в сауне. Может питаться от танка (24 вольта), может от генератора".
Лазню волонтери робили на прохання колеги, який пішов воювати на Схід. Валерій потрапив у 2-й окремий танковий батальйон, що підпорядкований 53-тій окремій механізованій бригаді. На службі, переповідає, зіткнувся з умовами, які важко назвати цивілізованими. Хлопці, що воюють з бойовиками, давно і думати забули про нормальні душ, ванну чи гігієну. А держава такими питаннями не опікується.
Валерій Войтюк, військовий: "Миються хто як і де як може. Добре, якщо є недалеко населений пункт, люди йдуть туди і за свої кошти миються. Як би там не було, людям треба митися, де б вони не стояли, чи на зоні, чи на полігоні".
Його прохання колеги задовольнили сповна. Поруч із лазнею для відпочинку облаштували зону для першочергових потреб. Тут душ, пральна машина та навіть спальні місця, які з кухонного столу легко перетворюються у три розкладні ліжка. Така споруда обійшлась волонтерам у 200 тисяч гривень з лишком та майже два місяці праці. Деталі з дерева та "начиння" власноруч робили працівники кількох підприємств.
Євгеній Корж, військовий комісар Черкаського об’єднаного військового комісаріату: "Це дуже прекрасний подарунок, тим більше він іде нашим танкістам-черкащанам. Я думаю, вона довго буде служити і будуть дуже вдячні за це вояки. Я такі лазні бачив, але дуже рідко. Такої лазні, мабуть, немає поки що. Робили хлопці самі".
Ключі від лазні та документи передали для бригади Валерія. Проте за наступне таке завдання волонтери поки не беруться. Кажуть, нема ні матеріалів, ні фінансів. Як назбирають кошти, знову стануть допомагати.