Далі поговоримо про черкасця, який щодня дбає про комфорт інших. Це новий герой циклу сюжетів «Дошка пошани». Іван Боровик от уже п’ятнадцять років працює слюсарем на «Черкасиводоканалі». За будь-якої пори року й у будь-який час він разом із іншими комунальниками на посту. Бо найменше зволікання може дорого коштувати всьому місту. Воно лишиться або без води, або ще гірше – без каналізації. Про комунальника-передовика розкаже Вікторія Курченко.
Іван Боровик, слюсар аварійно-відновлювальних робіт КП «Черкасиводоканал»: «Я в дитинстві мріяв механізатором стати. Я ним став».
А працює останні п’ятнадцять років слюсарем на міськводоканалі.
Микола Розсихаєв, ст. майстер цеху ВіВ КП «Черкасиводоканал»: «Нормальный мужчина, 2 детей. Не пьёт, но курить, это отрицательная черта. А не пьет – это очень хорошо. На работу не опаздывает, с работы вовремя всегда, активен».
Уродженця Київщини в Черкаси у свій час привело кохання. На пару із дружиною Іван Боровик і працює на «Черкасиводоканалі». Чоловік згадує: освоїти слюсарську справу допомогли старші колеги. А далі – методом спроб і помилок.
Іван Боровик, слюсар аварійно-відновлювальних робіт КП «Черкасиводоканал»: «У мої обов’язки належить чистити каналізацію. Якщо десь поломана – відновити її і запустити, щоб каналізація завжди функціонувала».
Форс-мажори трапляються часто. Ось уже третій тиждень Іван Боровик разом із іншими водоканалівцями і днюють, і ночують на Чигиринській. Тут ліквідують аварію на колекторі. Та дружина, каже, не свариться. Бо розуміє важливість роботи чоловіка. Це на відміну від решти містян. Ті тільки додають клопоту.
Іван Боровик, слюсар аварійно-відновлювальних робіт КП «Черкасиводоканал»: «Жителі викидають сміття не у сміттєві бачки, як треба, а нам у каналізацію. І нам доводиться з глибини 8 м діставати відходи, які могли бути вивезені «Черкаською службою чистоти».
Робота складна, констатує слюсар-передовик. Найтяжче взимку. Бо ж працювати при мінусі треба з водою. Натомість влітку дошкуляє сморід із каналізації. Та в комунальників, жартує, до нього вже імунітет. Попри все це, навіть якщо мав би шанс змінити роботу, то не став би, запевняє слюсар. І до колективу звик, і зрештою ця справа йому до вподоби. І хто ж тоді дбатиме про комфорт містян.