Особлива дівчина. До 15 років Аня Харченко нічим не відрізнялася від однолітків. Проте хобі кардинально змінило її життя. Підлітком вона невдало впала із коня та зламала хребет. Вирок лікарів був невтішним. Відтоді Аня прикута до інвалідного візка. Цілих три роки молода вродлива дівчина відмовлялася у це повірити та прирекла себе до добровільного домашнього ув’язнення. Та все ж знайшла в собі сили почати жити далі. Сьогодні Анна Харченко – успішна жінка. Її покликанням стала допомога таким, як і вона, – людям із особливими потребами. Про досягнення особливої дівчини – у викладі Марії Гаврилян.
Життя в інвалідному візку. Про таку долю люди намагаються навіть не думати. Але від нещасних випадків, на жаль, не застрахований ніхто. Так трапилося і в житті черкащанки Анни Харченко.
Анна Харченко, президент БФ «Наддніпрянський»: «Я займалася кінним спортом. У 15 років впала та зламала хребет. Таким чином опинилася у інвалідному візку. Я три роки просиділа вдома. Сподівалася, що настане момент і я встану й піду. А коли зрозуміла, що так не буде, то усвідомила, що інвалідність не вирішує, чи ти щаслива, чи ні».
Вийти зі страшної депресії, говорить дівчина, їй допомогла подруга-психолог. Залишивши нарешті межі квартири, Аня звичний світ побачила під зовсім іншим кутом.
Анна Харченко, президент БФ «Наддніпрянський»: «Можу сказати, що інвалідний візок – як лакмусовий папірець. По-перше, мені на вулиці можуть дати гроші. І неважливо, чи гарний ти маєш вигляд, чи справді чекаєш, поки тобі ці гроші дадуть».
Таке ставлення, постійна жалість і співчуття, зізнається дівчина, дуже дратує. Та із часом і до цього виробився імунітет. Пізніше з’явилося бажання допомогти таким самим людям, як і вона, говорить Аня. Так виникла ідея створення благодійного фонду «Наддніпрянський». Першим вагомим успіхом на ниві громадської роботи стала спільна із міською владою програма «Простір без бар’єрів». Протягом 2007-2008 років на її реалізацію посадовці виділили 800 тисяч гривень. А найбільшою гордістю фонду стало започаткування традиції проведення благодійних балів.
Анна Харченко, президент БФ «Наддніпрянський»: «Першого разу, коли влаштували бал, то багато хто думав, що ідея не приживеться. Це була велика перемога. Торік ми зібрали рекордну суму коштів – близько 48 тисяч».
Для порівняння: у Харкові, який у рази більший за Черкаси, на подібному заході востаннє зібрали близько 4 тисяч. Серед останніх перемог Анни Харченко – інва-таксі. Створення служби соціального таксі фонд ініціював ще 2010-го. Цьогоріч проект нарешті запрацював.
Тетяна Ковальчук, подруга, колега: «В Ані є гарний мікс позитиву та цілеспрямованості. Що дуже важливо – можливість придумати щось і довести до кінця».
Такі лідерські якості Анни Харченко виділяє її подруга, а за сумісництвом і колега Тетяна Ковальчук. Шість років тому їх звела робота, а сьогодні дівчата не лише працюють пліч-о-пліч, а й міцно товаришують. Аня навіть стала хрещеною дочки Тетяни.
Тетяна Ковальчук, подруга, колега: «Коли з нею спілкуєшся, то не помічаєш, що вона у візку. Не звертаєш увагу на це».
Анна Харченко, президент БФ «Наддніпрянський»: «Потрібно пам’ятати в найважчий час, що щастя – поняття відносне. Воно не залежить від того – ходиш ти чи ні».
Завдяки вродженому оптимізму та силі волі Анна Харченко навчилася жити у візку. А людям, які опинилися у подібній ситуації, дівчина радить ніколи не падати духом.
