День народження стадіону. Цього листопада Центральному стадіону Черкас виповнилося 55 років. Споруда побудована в 1957 році. Нині це головний багатофункціональний стадіон у місті Черкаси, що вміщує понад 10 тисяч глядачів. До літа 2009 року був домашньою ареною для місцевого футбольного клубу «Дніпро». Після його розформування на цьому стадіоні проводила матчі аматорська команда «Ходак» із Черкас, а з 2011 року – черкаський «Славутич». За 55 років існування стадіон мав різні назви, керівництво та вигляд. Яким він зустрів свій День народження – розповість у спеціальному репортажі Вікторія Хамаза.
Для гравця ФК «Славутич» Євгена Гуда Центральний стадіон уже давно більше, ніж просто місце для тренувань. Спортивна споруда стала для хлопця другим домом ще зі шкільних років.
Євген Гуд, гравець ФК «Славутич»: «Центральний стадіон для нас, як другий дім. Тому що ми щодня тут збираємося, іноді тренуємося тут, іноді на інших полях. Можна сказати, що я виріс на цьому стадіоні, займалися на запасному полі».
Перевтілювати застарілу споруду на сучасний спортивний центр розпочали ще у травні 2011 року. За півтора року очільники стадіону буквально реанімували споруду. Осучаснили фасад будівлі, оновили трибуни, встановили сучасне табло й освітлення. Не забули і про спортсменів. Для них облаштували роздягальні.
Юрій Мрачковський, заступник директора КП «Центральний стадіон»: «За цей час дуже змінилися і стадіон, і наше життя. Тоді була одна трибуна. Не було лавок для сидіння. Але сьогодні цей стадіон, завдячуючи тому, що проведено цілий комплекс відновлюваних робіт, реконструкції, будівництва, зовсім інакший».
Попіклувалися очільники стадіону і про комфорт глядачів. Побудували туалети європейського стандарту, в яких передбачена кабінка для людей із особливими потребами. Також очільники прикрасили алею навпроти адміністративної будівлі скульптурами та лавами. А для власників автівок побудували комфортну парковку. Проте на цьому зупинятися не збираються.
Юрій Мрачковський, заступник директора КП «Центральний стадіон»: «Побудувати сучасний льодовиковий палац із покриттям. Також ми зберігаємо ці всі відкриті майданчики, розширяємо їх. Ті два майданчики, які були в нас на території для волейболу, не користуються популярністю, на них багато років ніхто не займався, то ми їх об’єднали. Там плануємо з весни облаштувати 20 на 40 із штучним покриттям майданчик для гри в міні-футбол».
Нині Центральний стадіон став домівкою для низки секцій і спортивних організацій. За словами легенди черкаського міні-футболу Сергія Усаковського, нині на футбольному полі зростає нове покоління спортсменів.
Сергій Усаковський, футболіст: «За два роки стадіон не впізнати. Вкладено багато коштів. І поле краще стало, і роздягальні зробили хороші, і трибуни, і табло поміняли. За два роки багато зробили на краще. Тому велике спасибі від дітей, від любителів спорту та футболістів».
Пишаються оновленим Центральним стадіоном і його працівники. Катерина Чепурна працює тут понад 20 років. Жінка встигла застати як занепад, так і розквіт споруди. Запевняє: сьогодні у стадіон вдихнули друге життя.
Катерина Чепурна, працівниця КП «Центральний стадіон»: «Зараз у такому віці, що може вже скоро й на пенсію. Але те, що тут люди трудяться, займаються спортом, мені здається, що це найкраще. Ми стараємося. Такий потяг є до цієї роботи, бо ти відчуваєш, що несеш людям якесь добро. Стараємося, не підводимо футбольний клуб».
Те, що стадіон змінився на краще, підтверджують і спортивні легенди міста. Прогулюючись оновленою спорудою, колишні спортсмени лише ностальгують. Адже були ще на його відкритті в 1957 році. Колишній легкоатлет Юрій Мовчан не лише бігав на цьому стадіоні, але й допомагав будувати спортивну споруду.
Юрій Мовчан, колишній легкоатлет: «Я був студентом першого курсу факультету фізичного виховання і брав участь у будівництві. Будували ми бігову доріжку, яка протягом десяти років була однією з найкращих в Україні і в Радянському Союзі. Тут проводили дуже масштабні змагання. Зокрема, перші сільські спортивні ігри завдяки цьому стадіону проводили в Черкасах».
Для колишнього футболіста Валерія Губанова Центральний стадіон досі є візитівкою Черкас. Першим матчем-відкриттям, пригадує футболіст, стала гра між місцевим клубом «Колгоспник» і столичним «Динамо». Цей матч увійшов в історію. Наступні 5 років Валерій Губанов не пропустив жодної гри, бо практично жив на Центральному стадіоні.
Валерій Губанов, колишній футболіст: «На цьому стадіоні був гуртожиток команди майстрів, тому він став одночасно і моїм домом, я тут і жив. П’ять років я програв на цьому стадіоні. Після цього, будучи арбітром, не один раз обслуговував усі можливі ігри на цьому стадіоні. Тому я натоптався на цьому стадіоні і знаю його добре».
Будівництво другої частини стадіону завершено в жовтні 1958 року, пригадує Василь Страшевич. Добудовували споруду всією Черкащиною. Тоді, за словами чоловіка, стадіон називався «Колгоспник» і мав абсолютно інакший вигляд.
Василь Страшевич, виконавчий директор Федерації футболу Черкаської області: «Будували його всі. Особливо Черкаський район, педінститут, технікуми та інші навчальні заклади. З цього боку була східна трибуна, там була західна трибуна. Західна трибуна ще збереглася. А ця трибуна в одну ніч була знищена. На її місці спеціально побудована ця споруда».
І лише на початку 90-их років стадіон було перейменовано з «Колгоспника» на «Центральний». У цьому місяці спортивна споруда відзначила своє 55-річчя. День народження стадіону стало святом для всіх.
Євген Гуд, гравець ФК «Славутич»: «Я хотів би подякувати всьому колективу Центрального стадіону, всім робітникам, які доглядають за полем, усім, хто чергує на стадіоні. Вони завжди привітні!».
Юрій Мрачковський, заступник директора КП «Центральний стадіон»: «Щоби став центром здоров’я для підростаючого покоління, для жителів нашого міста. Щоби він жив, жив і жив якомога довше».
Сергій Усаковський, футболіст: «Бажаю, щоб і надалі стадіон розвивався. щоб і запасне поле було, щоб і діти побільше тренувалися».
Катерина Чепурна, працівниця КП «Центральний стадіон»: «Я їм побажаю щастя, здоров’я, щоби вони приходили на стадіон, ми їх не забуваємо, телефонуємо людям».
Юрій Мовчан, колишній легкоатлет: «Побажав би хороших меценатів!».
Валерій Губанов, колишній футболіст: «Щоби він далі облаштовувався, розвивався, покращувався його благоустрій. Усього хорошого керівництву стадіону».
