Дивом уцілів. Він до останнього відстоював донецький аеропорт. Там підірвався на гранаті та дивом вижив. Сьогодні черкаський кіборг із позивним "Павук" лікується вдома після тяжкого поранення. Та разом із родиною продовжує допомагати тим, хто лишився на передовій. Історія справжнього героя від Вікторії Хамази.
Ця вежа ще кілька тижнів тому слугувала Олександру єдиним прикриттям. Це все, що від неї лишилося. Тут, у напівзруйнованій будівлі, він боронив українську твердиню. Їх мало бути дванадцятеро. Лишилося лише четверо, переповідає Олександр.
Олександр, "кіборг" із позивним "Павук": "Побачив вислів – там витає смерть. Підходили, оточували. Намагалися пройти до нас. Ми їх одразу гасили".
Тижні в оточенні та дві доби без сну. Ці стіни Олександр боронив до останнього. Під час чергового обстрілу біля нього спрацювала розтяжка. Потужний вибух майже не лишив шансів на порятунок. Та Олександр дивом уцілів, розповідає дружина.
Галина, дружина "кіборга": "Я йому писала, а він мені лише "ок". І дуже поганий зв'язок, я зрозуміла, що там відбувається… У понеділок, коли його везли з аеропорту, він зателефонував і каже, що в нас є двохсотий. А чого вивели його, а мені хлопці кажуть, що ти, що не знаєш, у нього поранення".
Олександр, "кіборг" із позивним "Павук": "У мене було лише одне бажання, щоб вони всі залишилися живі і коли їх побачу – стати перед ними на коліна".
Кровоспинні, джгути та крапельниці. Ці речі першої необхідності подружжя ладнає на передову. Керує всім Олександр. За волонтерів – дві доньки та дружина. Навіть вони не змогли відмовити чоловіка не повертатися на Схід.
Олександр, "кіборг" із позивним "Павук": "Для себе я закон і совість. Прожити життя і за когось заховатися. Я розумію, що сім’я мені дуже дорога. Але якщо я зараз вчиню інакше, ну так моя ж сім’я мені цього і не пробачить".
Допоки на Сході війна – спокою не буде й тут, каже Галина. Повернути їй чоловіка, а дітям батька зможе лише мир. Без нього Олександру неспокійно навіть у рідній оселі. Бо подумки він все ще на передовій, каже жінка.
Галина, дружина "кіборга": "Вони ще воюють. Навіть, якщо вони тут, але пережили ці події – вони воюють. Відео наших хлопців померлих він передивляється чи є наші там. Він не залишиться, я розумію. І мій обов’язок тільки його підтримувати".
Не падати духом – це єдине завдання, яке Олександр дав дружині. Він вірить у долю та перемогу, з якою вже незабаром повернеться додому. Галина – у янгола-охоронця та у цей бронежилет.
Олександр сподівається, що вдягати його вже не доведеться. Але, говорить, як Батьківщина покличе, то не вагатиметься ні секунди.
Олександр, "кіборг" із позивним "Павук": "Якщо ми всі будемо думати, що нас це не стосується, то день-два і цей безлад буде в нас".
