Вона є, але її немає. Йдеться про вакцину для дитячих щеплень. Черкасці змушені купувати ліки за власні кровні. У міському департаменті охорони здоров’я кажуть: на початку місяця отримали нову партію вакцини. Про запас ще 9 тисяч доз. А тому медпрепаратами забезпечили всіх. Чому ж черкасці продовжують платити за щеплення дітей із власної кишені – з’ясовувала Олена Берестенко. Далі – спеціальний репортаж.
Черкащанка Ірина – одна з тих, хто виклав гроші за вакцину з власної кишені. Аби не порушити графік щеплень маленької Софії, довелося заплатити не одну сотню гривень.
Ірина Пшенична, жителька м. Черкаси: «Сказали, що діток дуже багато, вакцини мало. І якщо хочете свою дитину щепити, то вам потрібно заплатити власні кошти. Близько 400 грн.».
Таких, як Ірина, по Україні тисячі. Батьки змушені платити, адже держава нерівномірно закуповує та постачає вакцину в регіони. Проблема є, визнають у міському департаменті охорони здоров’я. Але боротися з нею не можуть. Адже тендери на закупівлю ліків проводить Міністерство охорони здоров’я.
Олег Стадник, директор департаменту охорони здоров’я МВК: «Неритмічно вони надходили. Це заважало нам їх розподілити протягом року рівномірно».
Сутужно було навесні та влітку. У вересні ситуація покращилася, розповідає головний медик Черкас. І обласний центр отримав нову партію ліків. На початок осені надійшло більше 27 тисяч доз. Нині про запас – 9.
У черкаській дитячій поліклініці № 3 журналістам телеканалу «ВІККА» показують холодильники, заповнені вакциною. Препарати в медзакладах, виявляється, є. То чому ж батьки продовжують купувати їх за власні кошти?
Олена Берестенко, кореспондент: «Лише ось у цьому холодильнику кілька сотень доз вакцини. Проте вистачає її не всім черкасцям».
А всім не вистачає, бо дехто хоче нажитися на маленьких пацієнтах, припускають у профільному департаменті.
Олег Стадник, директор департаменту охорони здоров’я МВК: «Бувають недобросовісні лікарі, які намагаються через взаємозв’язок із аптечною мережею стимулювали підвищений попит, стимулювати продажі. Я припускаю такі варіанти».
Батькам, яких змушують купувати вакцину, Олег Стадник радить скаржитися до профільного департаменту. Там, мовляв, ситуацію з розподілом вакцини триматимуть на контролі.
Олег Стадник, директор департаменту охорони здоров’я МВК: «Ми витратили бюджетні кошти на закупівлю препаратів. Я не хотів би, щоби вони лежали, поки не закінчиться термін придатності, тоді доведеться їх списувати й викидати. А в цей час людей грузять, щоб вони повинні піти й щось купити».
Тим часом керівництво дитячої лікарні тішиться: ситуація складна, але не критична. Адже торік, зізнаються у медичному закладі, було ще гірше.
Валентина Остапчук, заступник головного лікаря Черкаської міської дитячої лікарні: «Надходження нерівномірні й у недостатній кількості. Але ми отримали туберкуліну 30 тисяч, ще стільки ж отримаємо. Тобто деякі надходження є».
Батькам, які за графіком будуть колоти ці препарати, є чому радіти. Але нові надходження аж ніяк не тішать тих, хто вже заплатив за запізнілу реакцію держави. Та й не вистачає, як правило, вакцини, вартість якої перевищує кілька сотень гривень.
Ольга Чубар, медсестра Черкаської дитячої поліклініки: «Нині в нас нема пентаксима. Він торік коштував більше 500 грн.»
Хто поверне батькам гроші та чи поверне взагалі – питання залишається відкритим. Ірина вже й не сподівається на відшкодування держави. Радіє лише, що донька здорова. І тяганина зі щепленням позаду.
Ірина Пшенична, жителька м. Черкаси: «Сказали, що за півроку держава кошти нам поверне. Але так ніхто їх і не повернув».