Жертви побутового газу. Битва за життя триває в опіковому відділенні Першої міської лікарні. Тут рятують потерпілих із Домантового, що на Золотоніщині. Трагедія трапиласяв ніч на15 лютого. У будинку, де мешкали мати з сином, розірвався газовий балон. Його з морозу занесли до теплої домівки. Через витік газу трапився вибух і пожежа. Вогонь знищив будинок і все майно, та найгірше – завдав тяжких травм господарям.
У лікарняній палаті №2 опікового відділення Першої міської знайшли свій рятівний прихисток Віктор і Віра Палкіни. Сюди мати з сином потрапили невдовзі після трагедії. З жахом і сльозами на очах згадують пережите.
Віктор Палкін, потерпілий: «Удар такий «дух», щось вдарилося в стелюта впало назад. Я відразу зрозумів, що балон рвонув. Я його виніс надвір, відкрив двері, щоб вивітрювалось оце все. Пішов, щобшвидко одягтись. І в цей момент стався вибух. Це не можна передати словами».
Хлопець говорить: через низьку температуру надворі приміщення не встигло провітритись від газоліну. Вцей момент спрацював холодильник. Газ вибухнув.
Віра Палкіна, потерпіла: «Це такийжах був, що не дай Бог. Я в одній кімнаті була, а Вітя – в іншій. Я чула, що Вітя щось кричав. Я побігла туди, де знала, що були двері. Я туди й побігла».
Від будинку та майна вогонь залишив тільки попіл. Господарі отримали тяжкі опіки третього ступеня. У матері найбільше постраждали руки та ноги – 18%. У 25-річного сина –40% уражень.
Володимир Цапенко, завідувач опікового відділення Першої міської лікарні: «Обидва пацієнтив нас уже прооперовані. Син двічі прооперований. Зроблено висічення всіх обпечених тканин, рани закриті ксеношкірою».
Нині стан потерпілих лікарі розцінюють, як середньої тяжкості. Утім результат загоєнь буде відомий десь через два тижні.
Володимир Цапенко, завідувач опікового відділення Першої міської лікарні: «Після того, як відійде ксеношкіра, буде видно, яка площа потребуватиме пересадження своєї шкіри. Десь через 10-15 днів буде видно, скільки ран залишаться незагоєнимита скільки потребуватимуть пересадження».
Рідні вже зараз бідкаються, де взяти гроші. Попри допомогу людей, лікування опіків дороговартісне. За перші п’ять днів витратили понад 20 тис.грн.
Світлана Полонська, невістка потерпілої: «Лікування ніхто не знає, чи один місяць, чи три. Добре, як приживеться, не буде загнивання, не буде пересадки шкіри. Як каже лікар: у вас все стабільно – значить добре. Кошти треба щодня. Я буду всім дуже вдячна».
Терпляче витримуючи біль, Віктор щосили бореться за одужання.
Віктор Палкін, потерпілий: «Стараюсь, а що робить. Бог дав шанс вижить, тотреба жити».
Телефон родичів: 066-798-67-81 (Світлана)
