Замість газонів, клумб і дитячих майданчиків – паркінги. Ця проблема великих міст стала вже типовою і для Черкас. На глобальну боротьбу з нею в міському бюджеті коштів немає. Та й резервних земельних ділянок катастрофічно бракує. Штрафів водії, як показує практика, теж не бояться. Тож вирішувати проблеми містяни беруться локально – кожен у своєму дворі. Як це виходить на практиці – бачила Марія Гаврилян. Далі її спеціальний репортаж.
Марія Гаврилян, кореспондент: «Із кожним роком стихійне паркування дошкуляє містянам усе більше. Водії планомірно перетворюють на парковки дитячі майданчики, клумби та газони».
Численні скарги від містян щодня надходять до оперативної служби міськвиконкому. Звідти їх направляють до муніципальної інспекції.
Ігор Кіта, заступник директора департаменту муніципальної інспекції МВК: «У разі фіксації такого порушення, ми за допомогою звернення до ДАІ встановлюємо власника автомобіля, складаємо на нього протокол. Далі адміністративна комісія притягує до відповідальності».
Штраф за паркування в невідведеному місці становить від 340 гривень до 1400. Щоправда, наповнити міську скарбницю в такий спосіб суттєво не виходить. Газони за парковку обирають сотні водіїв, а карають – одиниць.
Ігор Кіта, заступник директора департаменту муніципальної інспекції МВК: «Натепер у нас зафіксовано 32 порушення, встановлені власники та винесено рішення адмінкомісії про притягнення до відповідальності».
Водії ж обурюються. Мовляв, заборони є, а альтернативи немає. У департаменті архітектури розводять руками. Коріння проблеми, говорить головний архітектор міста, йде на десятки років назад – у часи, коли місто розбудовувалося.
Микола Упир, головний архітектор м. Черкаси: «При забудові мікрорайонів ураховувався тодішній рівень автомобілізації, який не враховував той приріст автомобілів, який є на сьогодні».
Докорінно змінити ситуацію в місті сьогодні неможливо, констатує Микола Упир. Архітектори вирішують проблему локально – там, де є можливість.
Микола Упир, головний архітектор м. Черкаси: «Наші дії з уже існуючою забудовою пов’язані з пошуками резервів. Десь розширюємо проїжджу частину, десь можливо перейти на односторонній рух. Облаштування паркувального майданчика біля «Будинку торгівлі». Сьогодні можна констатувати, що це позитивний крок. Ми вже відчули, як там вирішено проблему».
Майбутнє, продовжує головний архітектор міста, за підземними та багатоярусними паркінгами. Але на це в міському бюджеті грошей немає. А поки, щоб проблема не ставала ще глобальнішою, містобудівельники внесли зміни до норм для забудовників. Віднині поряд із будь-яким об’єктом наявність паркувального майданчика – обов’язкова.
Осторонь цієї загальноміської проблеми не стоять і комунальники. Лідирує в боротьбі із водіями-стихійниками СУБ «Митниця».
Юрій Гончаров, директор КП «СУБ «Митниця»: «Когда организовалась СУБ «Мытница» и мы начали встречаться с жителями, много претензий было в сторону автомобилистов, которые отвоевали детские площадки. Мы и сами увидели, что все так и происходило».
Цей двір – яскравий доказ того, що зміни можливі. По Героїв Дніпра, 81 ще не так давно був суцільний паркувальний майданчик, сьогодні повноправними господарями тут знову є діти.
Яскраві дерев’яні парканчики відмежовують дитячі майданчики та газони від проїжджої частини. Їх встановлюють комунальники за кошти, які надходять за квартплату.
Юрій Гончаров, директор КП «СУБ «Митниця»: «Практически в нашем микрорайоне мы эту работу заканчиваем. Процентов 90% таких площадок мы вернули назад нашим жителям».
Митницьку практику переймають і на «Хімселищі». Щоправда, розповідає депутат міської ради Олександр Радуцький, на його окрузі цінувати таке ще не навчилися. Зазвичай вік парканчиків не довгий. Тому проблему з паркуванням в одному із дворів мікрорайону «Шкільний» вирішили здолати в інший спосіб. Із тридцять автовласників будинку, що по Енгельса, 158/1, за порадою звернулися до депутата.
Олександр Радуцький, депутат Черкаської міської ради: « Вирішили зробити цивілізовано. Все одно машини стоять на газонах, то нехай це буде тротуарна плитка. Машини від під’їздів будуть стояти осторонь. Ми звернулися до архітектурного бюро. План нам погодив головний архітектор міста. Потім отримали дозвіл у СУБі».
Цими вихідними водії плідно попрацювали. Тепер у кожного є власний паркінг. Задоволення це, щоправда, недешеве – близько тисячі гривень із людини.
Анатолій Брихуненко, автовласник: «Раніше ми вимушені були ставити півмашини на бордюрі, а півмашини на дорозі. Якщо кожна людина викладе тротуарною плиточкою, зробить благоустрій, це матиме гарний вигляд».
Навесні, говорить ініціатор перебудови Анатолій Брихуненко, тут з’являться ще й квіти та зелені газони. Кожен водій зобов’язався доглядати за своєю територією.
