Хліб, як золото. Аграрії в селах Черкащини купують паляниці дорожче, ніж жителі обласного центру. Місцями ця різниця перевищує гривню. Левову частку ціни хліба у віддалених районах складає вартість його перевезення. На контрольні закупи на Чорнобаївщину їздила Марія Гаврилян.
Марія Гаврилян, кореспондент: «У Черкасах звичайний буханець сірого можна купити за 4.10. Проте вже за кілька десятків кілометрів від обласного центру за нього правлять майже 5 гривень».
У селі Москаленки, що на Чорнабаївщині, ціни на хліб – не найвищі в області. Проте значно більші, ніж у Черкасах. Навіть у державних крамницях.
Наталія, продавчиня: «Круглий сірий – 4.75 у нас, а білий – 4.79».
Селяни не вдоволені, але купують. Альтернативи все одно немає.
Марія, жителька с. Москаленки: «Нас троє: я, чоловік і його брат-інвалід. Кожен день я беру три хлібини. Звісно, дорогувато. А що робить – терпимо».
Хліб у Москаленки, говорить продавчиня, возять переважно із Золотоноші. Дорога в 50 кілометрів входить у вартість паляниць.
Петро Пащина, сільський голова с. Москаленки: «Залежить від того, скільки вклали у виробництво самого хліба, скільки на перевезення. Зрозуміло, що небажана різниця для людей, які у принципі виробляють хліб для міста, для села».
Сільська влада моніторинг цін на хлібобулочні вироби проводить постійно. Вони, говорять, межують із гранично допустимим максимумом. Цей максимум обрахували, спираючись на відповідне розпорядження обласної адміністрації. А звідти постійно лунають гучні заяви про рекордні урожаї зернових.
Сергій Тулуб, голова Черкаської ОДА: «Три роки поспіль область посідає перше місце в Україні за урожайністю ранніх зернових і зернобобових культур. Президент України привітав аграріїв області з намолотом трьох мільйонів тонн збіжжя в цьому році».
Кілька місяців тому Прем’єр-міністр України Микола Азаров у «Фейсбуці» запевнив, що в найближчі два роки ціни на хліб будуть стабільними. Відповідну угоду уряд уклав із найбільшими виробниками хлібобулочних виробів.
Микола Азаров, Прем’єр-міністр України: «Це дуже важлива угода, яка передбачає зобов’язання двох сторін (з одного боку, влади, а з іншого боку – виробників і торгових мереж) забезпечувати цінову стабільність на один із найважливіших продуктів харчування».
Та попри такі заяви й обіцянки владців, самі хлібороби найаграрнішої області змушені купувати дорогий хліб.
Любов, жителька с. Москаленки: «Если трое детей, семья из 5 человек. Два батона – это обязательно в день, еще буханка хлеба. Вот под Новый Год цены опять будут дорожать».
Юрій, житель с. Москаленки: «Ми ціну не формуємо, купляємо те, що є».
