Запрошую черкасців на громадські слухання щодо перейменування вулиць. Будьте активними, змінимо історію Черкас разом. І не забудьте взяти паспорт чи посвідчення особи.
У четвер 30 липня о 17-30 чекаю на Вас в Будинку культури ім. Кулика (колишня тютюнова фабрика). На розгляд громади пропонується перейменування 43 вулиць і провулків. Більшість з них нині носять суто радянські назви.
Що пропонує топонімічна комісія і обґрунтування істориків і краєзнавців?
1. вул. Вербовецького – у 1893-1923рр. носила назву вул.Монастирська, до 1920-х років тут існували два старообрядницьких монастирі – чоловічий і жіночий. Старообрядці з’явилися у Черкасах ще у ІІ-й половині ХVІІІ століття, це були перші росіяни, що оселилися в нашому місті; хоча більшість з них потім і перейшли у православ’я, і досі багато російських родин міста ведуть свій родовід від цих перших російських поселенців. Повернення історичної назви цій вулиці було б актом поваги до російської громади міста та її історії.
2. вул. Ільїна – у 1893-1916 рр. вул. Надпільна. Назва вказує на те, що на початок ХХ ст. вулиця була межею міста, своєрідним підсумком його розвитку в доіндустріальний період. Подібні вулиці-межі, що окреслюють історичне ядро, є в усіх історичних містах, наприклад, у Києві – це вул. Ярославів Вал, а також Верхній Вал і Нижній Вал. Назви є, а валів давно немає, і це нікого не дивує, навпаки сприймається як зрозуміле підтвердження старовинності міста. У Москві – це Садове Кільце, в Парижі – Єлисейські Поля, колишній вигін на околиці міста.
3. вул. Фрунзе – у 1893-1923 рр. вул. Верхня Горова. Одна з найдавніших вулиць Черкас. Адже, як відомо, у 1826 році було прийнято план петербурзького архітектора Вільяма Гесте, згідно з яким Черкаси мали бути переплановані згідно з Гіподамовою (квадратною) системою. Таким чином протягом ХІХ ст. було знищене давнє стихійне планування черкаських вулиць та їх назви. Уціліли лише кілька вулиць та їх фрагментів поблизу дніпровських берегових схилів, де рельєф і порізаність берега не дали у повній мірі застосувати гіподамову систему. Таким чином, вулиці Верхня Горова і Нижня Горова, а також деякі інші (переважно узвози), є рештками давнього стихійно виниклого планування вулиць ХVІІ-ХVІІІ століть, а їх назви, ймовірно, є найдавнішими уцілілими назвами вулиць нашого міста, єдиними у своєму роді. Це вулиці, по яких, очевидно, ходили ще гайдамаки Максима Залізняка і могли ходити козаки Богдана Хмельницького.
4. вул.Калініна – у 1983-1923рр. вул.Нижня Горова. Як і вищевказана Верхня Горова є однією з найдавніших вулиць і вуличних назв міста Черкас, хоча, очевидно, й дещо молодшою, ніж Верхня Горова.
5. вул. Волкова – у 1893-1923 і 195 7рр. вул. Гостромогильна (на поч. ХХ ст. тут існував великий курган Гостра Могила). Гострими Могилами в Україні народ називав великі крутосхилі скіфські, як правило, царські кургани (2,5 тис. років тому). Даний курган, заввишки 5-6м, було знищено, принаймні, його наземну частину, перед початком І-ї Світової війни. Назва Гостромогильна є надзвичайно рідкісною, унікальною (черкасизм), стосується не лише історії нашого міста ХІХ ст., але і його стародавньої доісторії, і тому її варто відродити, незважаючи на деяку незвичність подібної назви, а навіть і завдяки їй.
6. пров. Дачний – у 1923р. пров. Цуперів. Виходячи з присвійної форми назви, вона походить від прізвища першопоселенця, котрий і започаткував цей провулок. Нині в Черкасах носії подібного прізвища відсутні, але в Україні вони є. Дане прізвище може бути як українським, так і єврейським.
7. вул. Добровольського – у 1893-1916 рр. вул. Сінна. У минулому велику роль в усіх містах відігравала торгівля сіном, тобто фуражем, еквівалентом сучасного палива для транспорту, тому подібні назви раніше часто траплялися в містах з глибокою історією. Нині, звичайно, тут сіном не торгують, але відновлення подібної назви було б даниною нашим предкам, однією з ознак глибокої історії нашого міста. Наші північні сусіди дотримуються подібних принципів, так у одному з найрозвиненіших сучасних міст світу – у Петербурзі, була відновлена Сінна площа, очевидно, відома Вам з шкільного курсу Достоєвського. Парною до Сінної була вулиця Солом’янська. Подібна назва і досі існує у Києві.
8. вул.Орджонікідзе – у 1893-1923рр. вул.Заводська. Назва пов’язана з одним із перших у Черкасах великих промислових металообробних підприємств, пізніше відомого як Машбуд (нині цю територію займає ВАТ "Темп").
9. вул.Піонерська – у 1893-1916рр. вул.Митницька. У І-й половині ХІХ ст. ця вулиця вела на Митницю.
10. вул. Рози Люксембург – у 1893-1908 рр. вул.Гуржіївська, до 1893р. – вул.Петрівська. Назва Гуржіївська пов’язана з одним із її першопоселенців. Це прізвище і нині поширене у Черкасах і на Черкащині (наприклад, відомий український історик Гуржій, уродженець с.Худяки Черкаського р-ну).
11. вул. Сєдова – у 1893-1916рр. вул.Новопречистенська. Після того, як була розібрана за ветхістю попередня церква Різдва Пресвятої Богородиці (на розі Шевченка/Пастерівської) саме сюди було перенесено цей храм, котрий у 1920-і рр. був єпископським кафедральним собором УАПЦ.
12. вул. Толстого – до 1916р. вул. Солом’янська – до 1923 р. вул. Гетьманська. Є парною назвою до вул. Сінної і повязується з господарчою діяльністю давніх черкасців. Вулиця і навіть район з подібною назвою є і в Києві, де це не викликає жодного спротиву.
13. узв.Островського – у 1893-1923рр. Старособорний узвіз. Одна з найдавніших черкаських назв. Пов’язана з існуванням тут же, на Дзеленьгорі, між вул.Розкопною і узв.Островського давнього храму, котрий не існував вже у кінці ХІХ ст., тому узвіз вже тоді отримав цю назву.
14. узвіз Бєлінського – у 1916-1923 узвіз.Кузубівський. Назва, очевидно, походить від прізвища першопоселенця.
15. пров. Герцена – у 1916-1923 пров.Хижняківський. Назва, очевидно, походить від прізвища першопоселенця.
16. пров. Дзержинського – у 1916-1923 Білоцерківський узвіз.
17. пров. Енгельса – у 1916-1923 пров.Клименківський. Назва, очевидно, походить від прізвища першопоселенця.
18. Пров. Чкалова – пров. Гордіїв. Назва, очевидно, походить за іменем першопоселенця.
19. пров.Юнацький – у 1916-1923 Заячий узвiз. Звичайна народна назва, досить рідкісна в топоніміці ("черкасизм").
20. вул.Комунарів – вул.Змагайлівська Проходить через рештки колишнього с.Змагайлівки, приєднаного до Черкас ще у 1930-х рр.
21. вул. Ярослава Галана – пропонується назва вул.Пахарів Хутір. У дореволюційний час тут знаходився Пахарів хутір, один з хуторів, що оточували Черкаси, тому варто зберегти цей мікротопонім, як це було, наприклад, зроблено, у Києві, де на місці Червоного Хутора існують мікрорайон і станція метро Червоний Хутір та вул.Червонохутірська.
22. вул.Колгоспна – пропонується назва вул.Попівка Розташована в мікрорайоні Колгоспний – це колишній хутір Попівка, єдиний уцілілий хутір з тих, що оточували колись Черкаси.
23. вул. Паризької Комуни – пропонується назва вул.Кривалівська. Проходить через давній куток Кривалівку, поблизу знаходились Криві Вали, зниклі ще у ХІХ ст., від яких і походить назва цього унікального черкаського мікротопоніму.
24. вул. Мініна-Пожарського – вул.Соснівська. Проходить через центр Соснівки, одного з давніх мікрорайонів міста.
25. узвіз. Клубний – Остріжний узвіз, веде до колишнього Острогу, затопленої нижньої частини міста, розташованої навколо Черкаського Замку. Єдиний об’єкт, де можна увічнити цей історичний черкаський мікротопонім.
26. пров. Красіна – вул. Косинська корчма. Колишня околиця Косинська, можливе місце загибелі гетьмана Криштофа Косинського (1545-1593). Єдиний об’єкт, де можна увічнити цей історичний черкаський мікротопонім.
27. пров. Радгоспний – пров.Рафзаводівський. Розташований поблизу Рафзаводу, у його мікрорайоні, одного з найстаріших цукрових заводів України, що відіграв велику роль в історії нашого міста у ХІХ-ХХ ст. (одне з містоутворюючих підприємств минулого).
28. узвіз Котовського – узвіз Грецький. Розташований поблизу Грецької гори, одного з відрогів берега Дніпра.
29. вул. Постишева – вул.Праслов’янська. Проходить поряд з праслов’янським Василицьким городищем зарубинецької культури (ІІ ст. до н.е. – І н.е.).
30. вул. Чекістів – вул.Грабарська. Проходить саме по трасі розібраної першої залізниці, збудованої грабарями ще у 1870-1875 рр. Саме діяльність артілей грабарів викликала повторне відродження нашого міста наприкінці ХІХ ст., його економічний та демографічний ріст. Найдавніші пам’ятки архітектури Черкас – будинки грабарів, а їх нащадками є не менше, ніж кожен десятий черкасець.
31. вул. Чкалова – вул.Татинецька. Татинець – давньоруське літописне місто ХІІ-ХІІІ ст., очевидно, попередник Черкас, загинуло під час навали Батия (навесні 1239р.), розташовувалося десь в районі силікатного заводу.
32. вул. Кірова – вул.Святотроїцька. На клопотання Святотроїцької громади УПЦ Київського патріархату, кафедральний Святотроїцький собор якої знаходиться саме на цій вулиці.
33. вул. Леніна – вул.Святомакарівська. На клопотання громади УПЦ Московського патріархату, св.Макарій – єдиний православний святий, що просія?в на Черкащині, мощі якого зберігаються у Свято-Михайлівському соборі, розміщеному на цій же вулиці. Загинув у 1678р. в Успенському соборі у Каневі разом з останніми оборонцями міста від турецько-татарського війська.
34. Пцшкіна Узвіз – Дубіївський узвіз. У 1893-1923 продовження вул. Дубіївської.
35. Вул. Ціолковського – вул. Південна. Була південною вулицею курорту Соснівка ХІХ ст..
36. Пров. Ватутіна – пров. Водопарковий. Мікротопонім ниці розташований поблизу КП Черкасиводоканал.
37. Пров. Кірова – провулок Ручай Мікротопонім.
38. Пров. О.Невського – пров. Хмільник У ХІХ ст. тут було урочище Хмільник (попередник Ботсаду ЧНУ).
39. Дачний, узвіз – пров. Затон. Розташований поблизу колишнього Затону, єдиний об’єкт для увічнення топоніму.
40. Вул. Ворошилова – вул. Дахнівської Січі. Одна з перших січей існувала біля села Дахнівка, а вулиця розташована у його старовинній частині.
