"Наш батальйон" – так просто і ємко називають черкащан, у яких я побував у гостях.
Вражений розмахом роботи, налагодженої цими ентузіастами для допомоги воїнам АТО. Більше 300 людей у шести точках міста починали з виготовлення маскувальних сіток для вогневих точок, бронетранспортерів, танків, траншей і бліндажів.
Плели сітки – називалися "павучками". Ця назва залишається за ними й досі, хоча виробництво значно розширене – тепер "Наш батальйон" робить ще й так званий "укропський сухпай" – два десятки різновидів борщів, супів, чаїв і навіть солодощів з овочів і фруктів – вялених і запечатаних у вакуумні упаковки. А ще – виготовляє "кікімори" (масккостюми для снайперів), підшоломники, шкарпетки, балаклави, рукавиці та безліч інших корисних речей, які потім відправляють бійцям на передову. Тільки маскувальних сіток виготовили загальною площею вже понад 13 тисяч метрів!
Мають свої власні, дуже оригінальні правила: за роботою заборонено навіть найдрібніші суперечки, а ще – розмови на будь-які негативні теми. Працюючи – моляться, співають, жартують. Кажуть, що так бійцям речі передаватимуться лише з позитивною енергетикою. А ще – в готові речі вкладають маленькі гостинці – шоколадки, іконки, записки з побажанням швидкої перемоги над ворогом…
Після ознайомлення з роботою "павучків" домовилися про ще одну, більш предметну зустріч – чекаю повного списку пропозицій щодо того, чим конкретно зможемо допомогти потужній ініціативі народу, який працює для української армії.
Переконаний: разом здолаємо будь-якого ворога!
