Днями депутати Верховної Ради продовжили повноваження Президенту. Себе, улюблених, теж не обділили, перетягнувши дату парламентських виборів із весни 2012 на осінь того ж року. Ще трохи, і навіть видимість народовладдяв цій країні зникне. Влада чудово обиратиме себе самата без дня голосування. А демонстрація «кіно» показушно-правильних виборів для Заходу просто відпаде, перетворившись на п’яте колесо до воза.
Так самов реакційний наступ на права людей пішлий депутати Черкаської міськради. Не радячись із черкащанами, вони встигли завдати потужного удару по медичній галузі обласного центру, узаконивши дуже непрозорий план соціально-економічного розвитку, який цілком здатний перерости у справжній суспільно-політичний розбрат.
А що народ? А нічого. Кажуть, мовчить, не протестує. А всі демократорсько-моралізаторські думки, як і колись за махрового «совка», висловлює винятково на кухні за ранковим чаємабо увечерів колі друзів після п’ятої чарки. Слабкі спроби боротись із політичними репресіямита тиском на свободу слова нині роблять лишенечисленні та погано організовані загони правих партій, як-то «Свобода» та «УНП». Решта давно забились у шпарки і ні пари з вуст. Але ні одні, ні інші абсолютно не звертають уваги на ті пристрасті, що вже вируютьу черкаській та й у загальноукраїнській спільноті. І збурювач спокою – ситуація з комунальними платежами.У минулу середу перед офісом абонвідділу Черкаської ТЕЦ із самісінького ранку довжелезною ковбасою витяглась черга обурених пенсіонерів. Цих сивочолих наших співгромадян вигнали з квартир платіжки на гарячу воду та тепло, що їх постачає ТЕЦ. Усім без винятку рахунки завищили удвічі-тричі, багатьом прописали «нелегалів», а одному 87-річному діду прописалив квартиру давно померлу дружину.
Людська річка витікала з натовпута текла аж до третього поверху приміщення, де клерки абонвідділу ТЕЦ мовчки виправляли скажені цифрив рахунках на більш-менш приємливі. І без жодних пояснень. Хіба, хто з них буркне особливо верескливим щось про комп’ютерний збій. Емоції стариганів били через край. Мене ледь не віддухопелила ковінькою пенсіонерка лише за те, що я спитав у неї, що сталось. Скажено агресивна реакція літніх людей не дивує. Дивує позиція чиновниківі народних обранців. Точніше, відсутність такої. У черкаській мерії скарги на дії працівників абонвідділу ТЕЦ, які своїм нехлюйством, а може і цілком усвідомленою провокацією, ледь не спричинилив центрі Черкас «третю світову». Депутати міськради теж мовчать, як партизани. Видно, за лобіюванням власних інтересів у раді, проблеми їхніх же виборців їм не цікаві. Між тим натовп аж пашів від люті. Мимоволі згадав політологата депутата ВРУ нунсівця Олеся Донія, який зовсім недавно почав говорити про те, що Україні дуже реально світить «румунський варіант». Мовляв, влада, ігноруючи обурення народу, спричинені її ж діями, сильніше за все провокує громадян до її поваленняв будь-який спосіб. Україна – точно не Росія, більше за все не Білорусь. Невже таки Румунія?
